>>381006"Ознаки тоталітарних режимів
• Наявність монопольно функціонуючої масової партії з харизматичним лідером, яка злилася з таємною поліцією і держапаратом в єдине ціле. Зазвичай, таємна поліція здійснює терор, приводом якого є «образ ворога народу»;
• Наявність єдиної ідеології, незгода з якою карається як найгірший злочин;
• Контроль всіх сфер суспільного життя, засобів масової інформації (цензура);
• Культ особи національного лідера;
• Проголошення великої мети і використання будь-яких (зокрема репресивних) заходів для її досягнення;
• Регулярна мобілізація (в т.ч. готовність до мобілізації всього населення) задля досягнення великої мети;
• Контроль партії і держави над економікою, нехтування приватною власністю;
• Репресії і переслідування;
• Створення ілюзії цілковитої згоди громадян із діями вождів."
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Тоталітаризм---
"У масовому суспільстві, на думку американського політолога В. Корнгаузера, безліч індивідів пов´язані один з одним лише ставленням кожного з них до загального авторитету, особливо держави.
Тобто індивіди не співвідносяться всередині незалежних груп, не відмежовані від правлячої групи.
Адже для відмежованості потрібна множинність незалежних форм об´єднань, які часто конфліктують одна з одною й кожна з яких є досить сильною, щоб відвернути від індивіда небезпеку.
За відсутності їх людям бракує стримувальних основ у поведінці.
Соціальна атомізація породжує виразне відчуження й занепокоєння.
Звідси виникає схильність до граничних форм поведінки, щоб позбутися напруження.
Крім того, в масовому суспільстві спостерігається гіпертрофована відданість символам і лідерам.
А це є психологічним підґрунтям для тотального домінування, тобто тоталітаризму.
Очевидно, що масове суспільство об´єктивно є атомізованим суспільством, а суб´єктивно являє собою відчужене населення, отже, масове суспільство є системою, що має високий ступінь доступності населення для мобілізувального впливу еліти.
Люди, які зазнали атомізації, легко піддаються станові мобілізованості. Оскільки тоталітаризм є станом тотальної мобілізації, масове суспільство стає його основою.
Ще одна проблема—структурованість тоталітарного суспільства.
На думку В. Корнгаузера, "будь-які суспільства, за винятком найпростіших, можна окреслити як такі, що мають три рівні соціальних зв´язків.
Перший—це, переважно, особистісні, первинні, зокрема родинні.
Другий рівень охоплює всі проміжні, тобто локальні, спільноти, добровільні об´єднання й угруповання за видами діяльності, що виконують функцію з´єднувальної ланки між індивідом і державою.
Третій рівень утворюють зв´язки в цілому, зокрема державні".
Могутня проміжна структура характерна для плюралістичного суспільства, складається із стабільних і незалежних груп, які представляють різні, нерідко протилежні інтереси.
Проміжні групи, по-перше, вберігають еліту від сваволі надмірного тиску мас, оскільки самі відгукуються на вимоги й потреби людей.
По-друге, лідери цих груп, незалежно від їхніх конкретних ідей (якщо тільки вони не спрямовані проти цілісності співтовариства), допомагають зміцнювати систему авторитетів широкого масштабу, до якої власний авторитет органічно входить як складник.
По-третє, проміжні групи захищають еліту тим, що здійснюють функції каналів, за допомогою яких участь народу в житті суспільства можна спрямовувати, а в разі потреби—обмежувати.
За відсутності проміжних груп, які є представниками й провідниками народної активності, люди змушені безпосередньо впливати на важливі центри суспільства, отже, робити це способом, що не стримується жодними цінностями чи інтересами різних соціальних груп.
Ті самі чинники обороняють нееліту від тиску еліти.
Крім того, незалежні групи захищають своїх членів від інших груп.
А перехресне членство відразу в кількох групах, кожна з яких зачіпає лише окремі аспекти життя її членів, утримує конкретну групу від тотального домінування над своїми членами.
Проміжні структури тоталітарного суспільства мають інші функції.
Вони допомагають перепинити доступ до еліти завдяки домінуванню еліти над ними.
З допомогою проміжних груп, утворюваних і контрольованих згори, тоталітарний режим здатен утримувати населення в стані мобілізації, регламентувати життя окремої людини. Якби не було контрольних проміжних організацій в усіх сферах суспільства, люди одержали б свободу групуватися незалежно від режиму.
Тому для тоталітарних режимів надто важливо локалізувати активність населення в межах контрольованих груп.
Тоталітарні режими прагнуть виявити всі незалежні форми організації, щоб трансформувати їх або знищити.
У тоталітарних державах виключаються будь-які форми несанкціонованих дій з боку населення, режим вимагає від людини тільки активних проявів лояльності й відданості йому (активна несвобода особи).
Ось чому в історії не було такого безсилля окремої людини перед владою, як за тоталітарного режиму."
http://megalib.com.ua/content/5128_Totalitarnii_rejim.html---
"
Безвідповідальність громадянОднак, на щастя, світ влаштований так, що вічних диктатур та імперій все ж таки не буває.
Причому парадокс ось у чому: що агресивнішою є диктатура, то коротший її вік. Зовні всі імперії гинули з різних причин:
когось завойовували варвари, хтось підписував капітуляцію. Але в широкому сенсі загибель будь-якої імперії вписується в історію племені майя, що, побудувавши циклопічні пам’ятки архітектури, занадто інтенсивно використовувало землю для сільгоспвиробництва, і в якийсь момент вона, виснажена, вже не могла його прогодувати.
Вважається, що те саме трапилося на острові Пасхи або в лісах Південно-Східної Азії, де стоять чудові покинуті палаци. Але коли їх залишали люди, навколо була виснажена земля, не здатна народити навіть травинки.
Диктатура вдається до тієї самої моделі з тим самим нульовим результатом.
Вона інтенсивно використовує всі наявні ресурси, одночасно вводячи однодумність, і, як наслідок, пригнічує свободу творення.
І цей механізм завжди містить початок кінця будь-якої імперії, бо вона задихається і вмирає від дефіциту плодів цього творення – саме того, що використала, коли створювалася.
Бути диктатором завжди приємно, але безглуздо, особливо в наш час, адже диктатура завжди суперечить сучасному світовому чемпіонату високих технологій.
Ті, хто захоплюється китайською моделлю, наївні:
Китай завжди буде «майстерною викруткою», можливо, найкращою у світі, але не більше.
Тому що навіть два мільярди невільних людей не можуть замінити одного вільного Білла Гейтса."
Щеплення від диктатури (2010):
https://tyzhden.ua/shcheplennia-vid-dyktatury/---
"Монарх проводить політику жорсткого націоналізму (і навіть шовінізму) і опирається на масовий патріотизм народу."
"А диктатор, навпаки, намагається реальний патріотизм погасити, а національну свідомість загнати в підпілля."
"Диктатор завжди править незаконно і ліквідовує (чи ослаблює) інституцію, завдяки якій потрапив до влади."
"Але як правило, після вчинення акту диктатури над диктатором повисає страх цілком реального суда за це—після чого він уже прагне або ранга монарха (за небесним мандатом), або пожиттєвого правління.
Чим довше він перебуває при владі, тим більший цей страх, і тим більше він штовхає його до неадекватних дій. До посадки і навіть вбивства опозиціонерів.
До військової експансії.
Або до придушення власного народу.
Або до масових чисток—це уже індивідуальні особливості."
Різниця між диктатурою, авторитарним ладом та монархією (2020):
https://k-z.com.ua/polytyka/54596-riznicya-mizh-diktaturoyu-avtoritarnim-ladom-ta-monarhieyu---
"Згідно даної візуалізації даних, чим менш вільною є країна, тим більше вірогідність надання фальшивих даних щодо ВВП."
Візуалізація економічного зростання в умовах диктатур (2022):
https://datainnovation.org/2022/10/visualizing-economic-growth-in-dictatorships/---
Як культури між собою стикаються (2016):
https://honorshame.com/culture/
