>>380087Не сподіваюсь, але якщо це не іронія, то в мене є красива історія на цю тему, тобі сподобається.
Колись до нас у компанію студентів прийшла дівчина, це було тепле знайомство.
В мої обов'язки входило прибирання, походи в крамницю за продуктами та миття посуду.
Вона дивилась на те, що я роблю і з добротою допомагала.
Ми розмовляли про те, що ми, як люди, котрі творять власне середовище, як середовище впливає на нас, і про те, "що ми є тими, що ми споживаємо".
В якийсь момент ми вийшли на ґанок, аби насолодитись свіжим повітрям тихого вечора.
Ліхтар привертав увагу комах, а вона дивилась уважно на високе вишневе дерево, що ніби виростало з кам'яних плит.
Вона була зачарована красою цього місця, і зовсім як маленька обійняла стовбур дерева, це було дуже мило.
Поряд були дві киці, ми пригостили їх тим, що залишилось після вечері.
Пам'ятаю, тоді мені було цікаво зрозуміти, чого насправді бажають люди.
Вона, наскільки мені вдалось зрозуміти з її слів, хотіла, щоб було більше крутих хлопців в її житті, з натяком чи без—не знаю...
А любити людину можна і платонічно, так.
