>>367558>майбутнє буде переселено колесами нещадної історіїРозкажеш, будь ласка, що ця алегорія означає?
Думаю, нам для продуктивного та щасливого життя, потрібно постійно зафіксовуватись на моменті розв'язання наявного завдання.
Але це ніяка не "гонитва за шматком пирога" (тобто кар'єризм) і не "ярмарок марнославства" (тобто мода).
Це життя таке, яким ми б могли його робити,—багатошаровий комплекс праць людей, уся культура є "штучною", тобто спроєктованою й підібраною належним чином, те, що спрацьовує залишається, і не тільки...
В дикій природі інші процеси еволюції, інші ритми та зв'язки, люди адаптуються до середовища, та владні вносити зміни, там, де це вдається, це можливо конкретніше розібрати...
У моєму сприйнятті, у соціальному та економічному механізмах, завжди існують три основні моменти:
1. Ціннісні досягнення ( Матеріальні ресурси)
2. Мотивація (Витрати)
3. Оцінка та Досвід (Репутація та Вплив)
І якщо брати до уваги порядність та фаховість людини, котра є виконавцем взятих на себе обов'язків (майстром своїх ідей та речей), то спочатку ця людина уявляє, потім діє, отримує відповідний результат...
І лише згодом, після випробування багатьох рівнозначних варіантів, після підтвердження досвідом інших виконавців-майстрів, після обговорень та порівнянь—можна казати, що "якась штука була марно, але багато інших підійшли і правильно функціонують!"
... І тому страждання неуникні, бо, як відомо, "ціль ніколи не виправдовує методів її досягнення"...
Проте те, що вдається отримати в результаті цих свідомих жертв (часу, здоров'я та матеріальних ресурсів)—це, як мінімум, корисний досвід та настрій для наступних кроків, а інколи навіть дещо "віддалено схоже на часточку вельми реалістичної, якщо постаратись, мрії".
Питання: "Наскільки системно це вдається робити?"
Можна ж і менше витрат, і краще якість, і детальніше досвід отримувати, так (, правда ж?).
