>>360065Кажеш, наче це жива істота... Просто уявимо собі, що є "ефект", і є "причина" цього "ефекту".
Чи ця "причина" має набір "характеристик", приблизно як має олівець: матеріал, колір, довжину тощо?
І чи цей "ефект" є чимось, що має вплив і "всередину", і "назовню", ніби як "точка мінімального простору" зі своїми універсальними та поєднаними "поверхнею" і "змістом"?
Або сам факт наявності "мінімального простору" вже є "вікном можливостей", що набирає вагу разом з кількістю можливостей поєднань та проявів елементарних часток?
Уявляєш, наскільки наша мова обмежує наше мислення? Метафізика може бути цікавою, особливо, коли ми можемо створити певний, хоча б мисленнєвий, експеримент...
Наприклад:
Існує такий собі "простір-субстанція" з "номінальними точками", які "вмонтовані" в її структуру і рухаються відносно форми всього об'єму;
змінюють не тільки положення, а й свої властивості...
Якими могли б бути ці базові властивості на початку?
І чи тоді, коли змінюються пропорції всередині кожної точки, увесь простір-субстанція також змінюється, і переходить на інший тип внутрішніх ланцюгових взаємодій, по аналогії з хімічними реакціями пермафросту, перегрітої води або
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Фігури_Ліхтенберга?
І, до речі, як вібрації перетворюються на нервовий сигнал у нашому тілі?
Деякі з цих питань звучать у розмові Rainn Wilson on God, Consciousness, and the Ultimate Questions >>360063Думаю, все, що можливо, стається, а неможливе—це те, що не лише від часу й логіки подій, а й від налаштованості умов залежить. Уявні, або доступні до розуміння, ситуації не можуть бути неможливими взагалі (
не дарма рос. "мьіслимое" перекладається як "можливе").
>>360066"Звідки?" та "Чому?"—це трохи не ті питання, що допомагають краще зрозуміти світ.
Коли ми запитуємо "звідки/чому взялась ця коробка (або інший предмет/явище)?" , нам цікаво знати "як це відбулось?" або "які процеси призвели до цього?"