⋮⋮⋮
No.
358167
Що ж, безосики, доїбало мене таке життя.
Вирішив я з усім покінчити. Знайшов дієвий, легкий і не те щоб безболісний (але 5 хвилин страждань не так багато, як ще років тридцять) спосіб.
Все ще сумніваюсь, чи треба, але принаймні такий варіант у мене буде скоро. Я манав більше терпіти заради терпіння і бути в усьому винним.
Ставте свої запитання. Не обіцяю, що відповім на них чесно.
%%inb4 тцк, мобілізація, служу на тиловій посаді
inb4 піди як камікадзе в бойову частину — схотів би, пішов би%%
⋮⋮⋮
No.
358168
OP
Ходжу до приватного психіатра і психолога, тому ці варіанти не пропонувати. Не допомогло. Проблем багато, сил мало.
⋮⋮⋮
No.
358169
Хто і в чому тебе звинувачує і що доводиться терпіти? І які проблеми?
⋮⋮⋮
No.
358170
OP
>>3581691) відсутність особистого життя;
2) зайобисте діловодство, яке нема сил автоматизувати, хоча заради цього почав учити пітон, і непогано таки освоїв. Але систему не дають налагодити: облік доводиться вести руками, через що втрапляємо в залупи, в яких провину доводиться брати на себе. Ось зараз черговий момент подібний;
3) нема де жити — живу на казармі, нема на що зняти квартиру, бо якщо платити завдаток і риєлтору відсоток, то лишиться мені хуй да ніхуя на прожиток протягом місяця;
4) купа психологічних проблем, типових для стереотипного кропивачера, які я не маю сил вирішувати, бо потопаю в тєкучці, а свідомість їх змушує мене ненавидіти себе ще більше.
Я просто втомився. Скоро відпустка, але нахуя вона мені, я не хочу їхати в свою мухосрань і слухати від свого батька, який я нікчема, а перед іншими родичами прикидатись, який я молодець.
Начальство на мої пропозиції автоматизувати принаймні частину роботи клало хуй пасивно-агресивно. Розумію, чому так: я не є професійний програміст, тому віри мені нема. Втім, сервачок адміню. Теж не без психів, але це легше.
Плюс, я емоційно нестабільний, через що ставляться несерйозно. Не зміг це побороти, це з дитинства, скільки не стараюсь. Зараз уже набагато краще, але недостатньо для рівня норміса, який просто терпить.
Достатньо з мене цього лайна. Я скільки самокритики і фрустрації, в т.ч. сексуальної
до курв ходив, але набридло, та й грошей на це особливо нема пригнічую за день, що ще рік такого життя, і я двину коні від серцево-судинних.
На строковій службі чмирили.
⋮⋮⋮
No.
358171
OP
>>358167Мені під тридцятник. Внєшка, зі слів товаришів, непогана, але запущена.
Я просто задовбався жити так, що в мене одні проблеми, і вирішуєш одну — вистрелює дві. Більшість таких проблем немає, має більші чи менші, але не такі проблеми зі своїм характером та особистістю, як я.
Чесно сказати: розрулю я цю ситуацію на службі чи ні, я думаю про те, як би мені просто припинити свої страждання, муки, тривожність, fear of missing out, відчуття, що відстаю від однолітків тощо тощо тощо. Просто з мене досить цих переживань.
Кветіапін в мінімальному дозуванні дає змогу спати (слава богу), але і знижує самооцінку: кому я потрібен на таблетках? що буде, якщо дізнається начальство?
⋮⋮⋮
No.
358172
OP
>>358171*більшість таких проблем не має
Швидкофікс
⋮⋮⋮
No.
358173
OP
>>358167Скільки разів я нив у чаті друзяшкам, скільки дзвонив на 7333, скільки писав про наміри все припинити (не начальству, хоча на строковій службі знайшли мій щоденник, де я писав на цю тему).
Скільки писав психологу в невизначений час.
Зараз уже краще, ніж колись, але все одно недостатньо. Подібних проблем бути не повинно. Я не живу згідно зі своїми цінностями, тому що слабка людина, яка не може ніхуя.
⋮⋮⋮
No.
358174
>>358167Все, що стається у житті—і погане, і хороше—змінюється, переходить в інші форми, набуває нових змістів...
Ким би ти хотів стати в майбутньому?
Чи за себе, чи за когось більше переймаєшся?
Чого не вистачає найбільше?
Передумаєш робити щось ідіотське, або не передумаєш—в будь-якому разі було б цікаво дізнатись звідки такий дивний погляд на проблему, яку ти "не здатен більше терпіти".
Сумніви—це добре, якщо ти вчишся і робиш вибір на основі перевіреної інформації, і погано—якщо ти маєш погану звичку приймати імпульсивні рішення.
>>358170Для того, аби цей текст став мотиваційним, не вистачає одного речення:
"І я з цим продовжую боротись."
>>358171Цей емоційний стан знайомий. Перевантаження реально розосереджують та тиснуть на психіку.
Але коли ти ніби от-от маєш відсунути справи і зробити перерву, інколи виникає підсвідоме бажання перевірити ще себе на міцність, зробити додаткову порцію праці... І це стає новим особистим рекордом.
⋮⋮⋮
No.
358175
>>358173Не хотів би знецінювати твої емоції.
І впевнений, ти і без когось знаєш, що не буває безвихідних ситуацій.
Питання не в тобі, а у тій справі, яку ти робиш—це важливо.
І ти маєш право на моральну підтримку, коли тобі погано.
Просто якби знати, які напрямки та досягнення ти б хотів мати в своєму житті, можна було б справедливо оцінити результати твоїх старань, "похвалити" або похвалити по справжньому, без іронії.
Можливо тобі об'єктивно не вистачає конкретного матеріального забезпечення, з яким би ти міг все встигати і почуватись цілісніше?
Чого б ти насправді хотів від себе самого?
⋮⋮⋮
No.
358176
OP
>>358174ОП, але з мобілки.
>Ким би ти хотів стати в майбутньому?Ким хотів, тим уже не стану. Або стану через надзусилля, які я не хочу докладати, і переживати в міжчасі, що я ніхто.
>Чи за себе, чи за когось більше переймаєшся?Можна сказати, що не лише за себе, але толку, якщо я не в змозі щось зробити? Це лише знижує і так низьку самооцінку.
А взагалі хочу просто більше нічого не вирішувати, нічого не терпіти, ні з чим не возитись, не становити ні для кого проблему, просто зникнути нахуй з цього світу і все. Навіть жалю до себе особливо нема. Просто хочу припинити тривалий стрес, дискомфорт і відчуття себе шматком лайна.
>в будь-якому разі було б цікаво дізнатись звідки такий дивний погляд на проблему, яку ти "не здатен більше терпіти"Може, здатен, але не бажаю. Пріоритети розставити неможливо: щоб почуватися гідним самоповаги, треба все й уже на вчора. Проблеми вирішуються, але косо-криво, не всі і невчасно. Плюс, вони не того характеру, що зрозумілий людям, через ущербність моєї особистості.
>погано—якщо ти маєш погану звичку приймати імпульсивні рішенняКолись мав, зараз імпульсивно хіба матюкаюсь або забиваю хуй.
>Але коли ти ніби от-от маєш відсунути справи і зробити перерву, інколи виникає підсвідоме бажання перевірити ще себе на міцність, зробити додаткову порцію праці...У 2023 так служив, але вигорів уже нахуй.
⋮⋮⋮
No.
358177
Друже, скоро буде Д О Г О В О Р Н Я К і тоді заживемо як в раю, потримайся трішки.
⋮⋮⋮
No.
358178
OP
>>358174>не вистачає одного речення:"І я з цим продовжую боротись."
Продовжую боротись, але схоже, що неефективно. Я звик забивати хуй через відсутність сил і чмирити себе, щоб зробити щось толкове, то доводиться переступати через це щодня як по новій. Бо нема особистості з досягненнями, на яку можна спертися і розслабитись.
Колись думав, що маю межовий розлад, але жоден психіатр, навіть після тестів, не ставив його.
⋮⋮⋮
No.
358179
OP
>>358175>Просто якби знати, які напрямки та досягнення ти б хотів мати в своєму життіСтати девопсом, знайти адекватну тян з неогидною зовнішністю, можна і з дитиною навіть, і жити спокійно, аби ніхто не чіпав. Все, чого я хочу. Раніше були, та й зараз виникають, мегаломанські плани, але я вже довів собі, що не можу їх здійснити. Слабка емоційно-вольова сфера зруйнувала все. Виховання, генетика, неправильні рішення в житті. Занадто сильно треба махати руками проти течії.
Досягнення перераховувати не бачу сенсу, суттєвих нема.
⋮⋮⋮
No.
358181
OP
Задовбало носитися зі своєю психікою як із писаною торбою, а також прирікати на це інших.
Задовбало бути невдахою.
Задовбало, що приходять суїцидальні думки в голову.
⋮⋮⋮
No.
358183
OP
Від себе я хочу просто робити щось настільки добре, щоб до мене не виникало жодних питань, і від себе в тому числі. Легко і плавно.
⋮⋮⋮
No.
358184
>>358178Ні, трохи не зрозумів.
Мав на увазі саме принципову траєкторію, ще давно, коли тільки стаєш дорослим.
Зараз не згадаю назву американського фільму, в якому наприкінці двоє дітлахів розліглись на килимі та дивились у стелю, а коли їх мати спитала "що з вами?", вони хором відповіли—"ми подорослішали" з інтонацією реальної втоми від усіх пригод у фільмі.
Як він називається?..
>>358179Любити, поважати себе, за все хороше, і за погані вчинки теж—ось яка моя реакція на подібну ситуацію.
Може не "занадто сильно махати руками проти", а "подумати про ті моменти, коли вже виходило" та "по справжньому зацікавитись тим, що здається важким"?
>>358181Ти ж вже пробував собі нашкодити, правда ж? Це тупий самосуд та доведення себе до крайнощів—невже це так і має бути? Думаю, ні.
>>358183Не проблема. То для інших хай буде, залиш.
⋮⋮⋮
No.
358186
Друже твій сенс життя може бути у тому щоб ДОПИСУВАТИ НА КРОПИВІ і РОЗБУДОВУВАТИ УБК подумай про це не роби суїцид.
⋮⋮⋮
No.
358189
OP
>>358184>Це тупий самосудЦе тупе бажання з'їбатися від поточних та майбутніх проблем, ібо скільки можна? Не одне, так друге.
А чи пробував нашкодити? Ні. Тільки висловлював бажання. До діла не доходило. Або страшно, або перестаю розуміти нащо і заспокоююсь, або переживаю за те, як без мене буде рідним і співслужбовцям, або розумію, що в їхніх очах я виглядатиму як лайно і зрадник. Або ж не хочу, щоб не вдалось до кінця, а потім нову спробу вже не зміг зробити/передумав, а наслідки вигрібати доведеться.
Я велика дитина, яка не може розрахувати свої сили. Не може пообіцяти щось суттєве і зробити у визначений термін. Максимум зробить те, що від неї вимагається або те, що просили, але з запізненням. Але частіше просто зливаюся згодом. Це руйнує репутацію. Але час не повернеш назад, вчинки не скасуєш. Я хочу бути чимось більшим, ніж я є, уже зараз. Може, тоді я зможу жити, а не виживати. Може, тоді я принесу якусь суттєву користь, яку більше ніхто не зможе принести, і мене будуть любити люди, зокрема жінки. Може, тоді я розслаблюсь і стану для них привабливим, вивчу всі ті способи, як їх зваблювати тощо.
>Може не "занадто сильно махати руками проти", а "подумати про ті моменти, коли вже виходило" та "по справжньому зацікавитись тим, що здається важким"?Колись зацікавився. Не витримав: воно реально виявилось занадто важким.
Коли я вже перестану нити і почну витримувати все з усмішкою на обличчі? З легкістю, з можливістю вирішувати все без траблів. Без тупих спотикань. Просто, як мужик, узявся за складне — зміг без ниття та великого напрягу — показав результат. І всі щасливі.
⋮⋮⋮
No.
358190
OP
Я ні у що не вірю. Моє життя — колообіг проблем, непосильних до вирішення самотужки, які створив собі я сам. Через що не вважаю за чесне просити допомогу.
Вступив не в той унік, не на того, не витримав морально, хоч і закінчив — чек.
Не підкачався — чек.
Не виробив соціальні навички, щоб мене любили — чек.
Розгубив свої плюси і не розвинув їх як слід, через що не потрапив у пристойні середовища сильних людей — чек.
З цими наслідками живу щодня.
⋮⋮⋮
No.
358191
OP
Можливо, після того, як мене не стане, на моєму місці з'явиться інша людина, сильніша, спритніша, добріша, привабливіша. Яку не жалітимуть, а яку любитимуть.
⋮⋮⋮
No.
358192
OP
Поки що для себе самого я не бачу місця в цьому світі такого, як би, може, хотілось. Неодноразово довів собі, що слабак. І що тепер? Слабаки мають помирати.
Якщо не хоче ніхто мене убити, то я уб'ю себе сам.
⋮⋮⋮
No.
358193
Та живи, що ти блять вигадуєш приколи.
⋮⋮⋮
No.
358194
OP
>>358192Всім буде добре, всі утвердяться в своїй правоті, хороші люди восторжествують, а такі погані і ледачі, як я, в цій казочці помруть.
То біда людей, що вони такі аморальні і не живуть сценаріями, думають лише про власну вигоду, а про мораль ні разу. А я візьму і пофікшу їхню помилку. Доведу до кінця сценарій. Їм буде легше від того, справедливість настане.
⋮⋮⋮
No.
358196
OP
>>358193Живу. Легше ніж жити, нема нічого.
А ти себе вбити попробуй.
Я заледве знайшов робочий спосіб, який не потребує багато сміливості, специфічних знарядь чи прямоти рук.
Звісно що не поділюся з безосом
⋮⋮⋮
No.
358198
OP
Дивлюсь на суїцид як на позбавлення проблем. Більше не буде бажань, нереалістичних обіцянок самому собі та іншим, амбіцій, сподівань — і розчарувань, які прийдуть обов'язково, бо я занадто слабка людина. І нічого не можу.
⋮⋮⋮
No.
358199
>>358198Але не буде і хуя, не буде і руки яка дрюкне хуй, не буде і серветки яка підітре спермач з віддрюченого хуя...
⋮⋮⋮
No.
358200
OP
Можете звинуватити мене в егоцентризмі, але стільки терпіти без бажаного, не тільки секс, заткніться, мамині теоретики винен я в цьому чи ні, вже несила. Кожен день — день фрустрації і безсилля.
⋮⋮⋮
No.
358201
OP
>>358199Невелика ціна за те, щоб не страждати
⋮⋮⋮
No.
358202
OP
Коли навіть елементарне через жопу — нахуя старання? Щоб що? Щоб знову обісратись?
⋮⋮⋮
No.
358203
OP
Якщо оберу жити — звалю на квартиру. У відпустку приїду додому максимум на три дні. Все інше проведу на квартирі. Сам. Без нікого. Програмуватиму, гулятиму, ходитиму на ті івенти, на які хочу.
⋮⋮⋮
No.
358204
OP
Тошнить від людей, реально. Від їхніх оцінок, від соціальної тривожності власної. Від задач, які малореальні, але ти їх робиш, абияк, бо як робити так, як треба, треба дохуя часу, якого ти не маєш, а в тебе така задача не одна.
І ділдоводство ніхуя не наближає до кар'єри. Я сиджу і думаю, що міг би робити, якби уже вивчився на програміста, як треба було. Чи на сисадміна. Я б не займався цією дрочнею, аби лиш не сидіти в окопі.
⋮⋮⋮
No.
358205
>>358190>колообіг проблем, непосильних до вирішення самотужки, які створив собі я сам.Приблизно це одного разу сказав на прощання мій дід, хоча, думаю, він трохи помилявся стосовно "самотужки".
Просто коли в мене виникає натхнення, амбітна ідея—це справді крутий досвід, це та річ, яка штовхає та просуває тебе уперед, те, що заряджає та сповнює все навколо додатковим сенсом, і це дуже зручно...
Не знаю, коли виникає щось дуже складне, відкладаю на деякий час, займаюсь чимось іншим, в межах своїх вмінь, і коли наступає момент готовності—вирішую взяти "розгін", розібрати питання на складові, та вперто робити все, що запланував собі, так, ніби це "новітнє дослідження" або "авангардистський експеримент".
Тобто вчитись весело, якщо сприймати складні моменти як завдання-сходинки для професійного та особистісного зростання.
Мені норм помилятись в процесі, головне наприкінці—зачіплятись на стабільному та зрозумілому етапі для наступних спроб...
Для впевненості інколи достатньо уявити, наскільки важко було (скільки ідіотів було в їхньому житті?) всім тим геніям минулого, справа котрих все ще живе...
⋮⋮⋮
No.
358206
OP
Дороблю цю тричі їбану задачу і піду сьогодні спати. Або пограю в консолю
⋮⋮⋮
No.
358208
OP
>>358207Та ви заїбали. Там такі люди нах не треба, тільки проблеми створюють
⋮⋮⋮
No.
358211
OP
>>358210Відповідь на це питання — майже гарантований деанон. Тому мовчу
⋮⋮⋮
No.
358212
>>358211В настільки нішові і обскурні ігри граєш? Що за консоль хочаб? Стім дек чи світч?
⋮⋮⋮
No.
358213
OP
>>358212Якось думаю додатись у тематичний дискорд (якщо зовсім зневірюсь у можливості налагодити особисте життя), тоді й анона покличу
⋮⋮⋮
No.
358216
>>358168Сейм щіт, бро. Мене так само все допекло. Теж не маю сил і в голові бродять чорні думки.
Не маю наміру знецінювати твої проблеми чи вийобуватись власними. Поділюсь тим що маю. На сьогоднішній момент в мене немає ні батьків(померли), ні роботи. В інших сферах також сумно. Нічого не тішить і не приносить ніяких відчуттів. Апетиту немає, можу декілька днів нічого не їсти. Концентрація і пам'ять на нулі. Інформація не сприймається і не запам'ятовується. Навчання, фільми, ігри йдуть нахуй, від них толку не більше ніж від споглядання в стелю. Бувають дні, коли немає бажання просто відкрити очі і піднятися з ліжка. Про сон навіть не буду згадувати, що таке нормальний сон я вже давно забув. Поговорити нормально теж немає з ким. Нечасті розмови з друзями постійно зводяться до політики і до обговорення їхніх проблем, а мене не вистачає не те щоб підтримати когось, а банально немає сил вислухати. Був ще період дуже чорних днів, я так само як ти розмірковував над дієвими і простими засобами піти з цього світу. В підсумку вирішив цього не робити. Було якось невдобно і трохи обідно від усвідомлення того, що я "програв" якимось рагулям-бидлонормісам які не рефлексуючи живуть своє одноклітинне життя ні цій планеті.
Зрештою я зрозумів, що сам не зможу справитись, записався на прийом і приплентався до психіатра. Мені поставили діагноз і виписали рецепт.
Деякі друзі, коли випадково взнали що я ходив до психіатра і збираюсь приймати антидепресанти, виявились довбойобами. Почали мене переконувати що я себе просто жалію, в мене все добре, в мене просто не може бути проблем і взагалі, треба просто ПРОСТОБЛЯТЬ,АГА! почати щось робити. Доказувати щось таким було марно. З кожної з ними розмови можна було бінго їбанутих висловлювань скласти. Ці "друзі" одразу пішли нахуй, я з ними більше не спілкуюсь.
Зараз в мене той недовгий період коли трохи попустило і є сили скласти якось до купи думки і написати повідомлення. Сподіваюсь що моє бажання і препарати допоможуть вилізти з цієї чорної прірви, бо повертатися ще раз в цю безодню я не хочу.
Можу додати що ти не один, все буде добре, та це не правда. Зі своєю депрою ти один на один і тільки від тебе залежить чи зможеш ти з цим впоратися, побороти своїх внутрішніх демонів і вигребти. Маю надію, що ти знайдеш в собі сили і з часом все розрулиш.
P.S.:маю припущення, що твій теперішній стан це можуть бути побочки від препаратів. Може треба трохи перечекати щоб організм зміг адаптуватися, або якщо не допомагає то може хай твій психіатр підбере тобі інші антидепресанти.
P.P.S.:єдиний плюс в депресії, це ангедонія, ти можеш легко покинути курити, та позбавитись інших залежностей які маєш.
⋮⋮⋮
No.
358217
>>358216В мене і друзів нема
⋮⋮⋮
No.
358218
>>358217Радієш чи шкодуєш?
⋮⋮⋮
No.
358219
>>358217З деякими друзями часом і ворогів не потрібно.
⋮⋮⋮
No.
358220
>>358218Шкодую, чим старше стаєш тим важче заводити друзів.
⋮⋮⋮
No.
358226
>>358216До цього твого стану ти ж був інший, правда?! Отже, сьогоднішній твій стан теж може змінитися і всі проблеми у макітрі пройдуть. Думати про петлю, яка щось вирішить, та ніхуя вона не вирішить, це просто шлях в нікуди.
⋮⋮⋮
No.
358227
>>358217Друзі романтизовані в літературі та піснях. Більшість друзів у більшості це рандомні люди, яких ти зустрів у школі, універі, на роботі. Коли проходиш на наступний етап з попередніми перестаєш зустрічатися або робиш це рідше, а отже і говорити то нема про що, лиш обсмоктувати старі історії, що швидко втомлює і контакт обривається. Є ще друзі по пляшці, тобто ті з якими при зустрічі завжди щось вживаєш і якщо забрати ці речовини із ваших стосунків, то і друзів по суті не буде. Справжні друзі по духу брат це щастя.
А ти не ний і розправ плечі. Важить батько і мама, жінка і діти, якщо є і тільки цих людей по-справжньому варто цінити і їх триматися. Все інше проходяще і наживне.
⋮⋮⋮
No.
358228
>>358227Дружини і дітей нема, а з батьками дуже сильно зіпсовані стосунки і я не збираюсь їх лагодити.
⋮⋮⋮
No.
358232
>>358228Знайдеш.
Мені ще кілька років назад був близький твій сум стосовно друзів, але відколи я зрозумів, що у кожного свої інтереси і життя, тому ніхто ні з ким панькатись не буде. Я відпустив. Звичайно будо шкода втрачати добрих друзів з яким я обнімався і братався або сміявся так, що скули на лиці боліли, пив пиво у хороших місцях і він дискусії до ранку, але все це минуло. Хтось просто перестав звонити, когось змінила війна, хтось вже мертвий, а хтось невдало одружився і осімейнився так, що не показується.
Ти в Штатах чи впн?
⋮⋮⋮
No.
358241
Напишу і тут, в треді, котрий стане легендою. Ти чувак, не цейво. Пиздуй до командирів, най тебе на дурку кладуть і матамат забирають. Там ти як Марк побудеш і стане все краще жити.
⋮⋮⋮
No.
358246
OP
>>358241Автомат в штабах на руки не видають (ібо нахуя), але дякую за приниження і нагадування про те, що я ніхто і нічого собою не являю.
Але дякую за приниження.
Я не пожалкував, що не прийняв остаточного рішення з собою покінчити.
"матамат", блядь, ти ще розкажи, що я хочу когось пристрелити і мене від суспільства треба ізолювати, ніби я цього не чув тисячу разів
⋮⋮⋮
No.
358247
OP
Якийсь недоумок-старшина вирішив мені попогрожувати виселити з казарми, бо я крикнув, коли він мене розбудив по тривозі а в нас є розпоряга виходити по тривозі з частини, звісно, якщо ти якийсь прикомандирований майор, ти можеш хуй класти, але я звичайний солдат
Навряд чи виселить, але його погрози мені нагадали, що я шмат лайна і нічого не вартий, що через свої помилки в мене нема житла тощо.
Було неприємно. Здавалось би, строкова служба минула, а якесь одоробло на мене кричить і погрожує. А я нічого зробити не в змозі, бо не у позиції сили стосовно нього.
Як же добре, що вихід є. Вихід з цього приниженого становища, де я нічого не досягнув і не маю права голосу.
Тільки ви будете далі тягти свою нескінченну службу, а у мене є easy way out. І я не буду слухати "правильні" думки людей, що я ні на що не здатен, що маю лягати в дурку, що мені ніде не місце тощо. З мене достатньо. Я можу просто піти, замість щось міняти в собі, що мені ніколи не вдавалось, хоч би я й хотів.
Всім буде добре. Всі утвердяться остаточно в думці, що я слабка людина. Всім буде комфортно вважати себе кращим за мене, тільки я того переживати більше не буду.
⋮⋮⋮
No.
358248
OP
>>358216Співчуваю, бро.
Хотів був написати розгорнуту відповідь, але не маю сил.
⋮⋮⋮
No.
358249
OP
Хотів був полегшити іншим життя, передати обов'язки, щоб від моєї смерті було не так багато проблем у інших. Хуй тепер, після тих криків старшини. Ви мене не любите, ви мене ненавидите, піддаєте стандартам "дорослих" людей, яких у мене і так ніколи не виходило дотриматись, тож все. Шукайте мій труп з поліцією, морочтесь, зводьте докупи службове розслідування. Розбирайтесь самі в моїй роботі, нічого не підказувати у. Лише факт: мій труп і купа мороки для вас.
⋮⋮⋮
No.
358250
OP
Я не заслужив на повагу та любов? Я компрометую себе? Я заслужив на все сам?
Добре. Тільки при такому розкладі мені легше померти, ніж все це розгрібати і терпіти заслужене до себе хуйове ставлення, а також купу фрустрацій.
Я мегазадоволений тим, що можу просто створити купу проблем людям, притому позбувшись своїх. Насолю Всесвіту, Соціуму, Великому світу — називайте як хочте — і розгрібатимуть це інші, а не я. Я все. До мене вже жодних претензій не буде. Або я їх не чутиму чи не передбачатиму.
⋮⋮⋮
No.
358252
>>358250Чел, якщо ти це читаєш, то знай це депра теб їбе. У мене була така ж хуйня: відчуття тотально пробаного життя, суїцидальні думки і навіть спроби. Але, знаєш, я виліз. Повільно, з матюками, через біль, але виліз.
Якщо ти в казармі співчуваю. Якщо не на передку, то в тебе є час задуматися, переосмислити, що робити далі. А якщо все ж таки потрапиш у м'ясорубку війни тут вже вирішувати тобі. Хтось скаже: стріляй собі в голову, хтось порадить здатися в полон. Але слухай себе, а нє цю депру. Вона твої мізки жере і, сука, робить із них кашу.
Ось що я зрозумів, живучи з депресією: здохнути ти завжди встигнеш, а от пожити, реально пожити це вже задача поскладніше. Коротше, це твоє життя, твій вибір, але не дай депрі рулити. Надіюсь анонс я тобі допоміг. Наприклад я вже вирішив якщо відкриють кордон, я з великим задоволенням уїбу.
⋮⋮⋮
No.
358270
>>358262> Ти шо, з тцк? Ні
⋮⋮⋮
No.
358271
>>358252>У мене була така ж хуйня: відчуття тотально пробаного життя, суїцидальні думки і навіть спроби. Але, знаєш, я виліз. Повільно, з матюками, через біль, але виліз.Після депресії я не буду тим, ким був раніше.
Я хочу життя, в якому депресія на з'їла мої літа від 20 до майже 30.
Минуле вже не вернеш. А все щастя лишилось у ньому.
⋮⋮⋮
No.
358273
>>358270Бо я вже хотів побажати тобі це все зробити. Так ти норм чувак. Ще все буде в тебе. Це просто хімія в голові. Всього навсього. Полеж, відпочинь. Почекай коли все стабілізується. Можеш дунути. Нахуя себе вбивати? При нормальному розкладі все буде заїбісь. Але правда не в момент. Я хз що ти там собі навидумував. Тред не читав просто. Але все ок. Сам такий. І матамата в мене забирали. І згадую як я пиздячив повіситись. Можливо варто переглянути ставлення до того що тебе розйобує, і відмовитись від цього, не? І так. Я під ревасіком, можливо вже туплю і щось не те пишу. Але то таке.
⋮⋮⋮
No.
358274
>>358273Антидепресанти не допомагають, тільки кветіапін допомагає мені з реальною проблемою. А інші призначення лікаря тупо вбивають амбіції і когнітивні здібності.
У мене схема: кветіапін, есциталопрам і ламотриджин.
⋮⋮⋮
No.
358275
Мене просто заїбала ця канітєль боротьби з собою. Ніхуя в житті купи не тримається.
⋮⋮⋮
No.
358276
Живу не тим життям, яким мусив.
Вирішую проблеми реального себе, а мушу жити як ідеальний я.
Все пішло настільки неправильно, що я в ахуї і просто бажаю, аби все припинити.
В мене не вистачить сил виправити все це. А своїм життям я жити не хочу, в мене відраза до нього.
Багато чого я просто собі не пробачу, бо через це не можу жити так, як хочу.
⋮⋮⋮
No.
358284
>>358177> як в раюВ концтаборі з найбільшою корупцією в світі?
⋮⋮⋮
No.
358291
>>358284Був би концтабір тебе би, підараса, вже би спалили і були би праві на 100%
⋮⋮⋮
No.
358293
>>358291>ухилянт шось вихрукнувпішов нахуй зйобік ухилянт москаль зрадник ждун.
⋮⋮⋮
No.
358294
>>358291двоїню цього анонімуса
⋮⋮⋮
No.
358320
>>358284>>358291Діти інтернету, які ріжуть вени, бо катька не відповіла взаємністю. Пробачають батьків з прихолохами за те, що ті не купили пс, коли в олега вже була. Дрочать на айфони чи будь-що інше тільки, бо це крута.
Навіть на волі поза концтабором в країні де вони були (йобаний Совок, Рейх) люди буквально боялись лишній раз їбало відкрити і думали що і кому говорять тому, що можна було від'їхати на підвал, а може і вся твоя сім'я, яка "покривала" пездунця. Місцеві комунради яи гауляйтер постановив, що завтра всі жінки/чоловіки о 8 ранку збираються там то і там, рити окопи чи щось інше робити і не дай бог не з'явитися і мусиш пездувати. Не вб'ють звичайно, але добротним німецьким чолоботом по голові і ребрах отримаєш. Ще до сьогодні не можуть познаходити всі братські могили зроблені Совком і Рейхом.
А що відбувалось в концтаборах ?!
Концтабір блять, дитино ти припизджена, ліпше сиди в рідонлі і не позорся, їбанат, чмо і гівно
⋮⋮⋮
No.
358497
Оп жив?
⋮⋮⋮
No.
358675
>>358627Не факт. Може в нього пройшла стадія загострення, він перечитав свої попередні пости і йому зараз соромно відписувати в цей тред.
⋮⋮⋮
No.
358676
>>358248Напишеш потім, коли трохи відляже.
⋮⋮⋮
No.
358689
Щось я думаю, що наш инцел-кун все ж такі здійснив той "спосіб" у реальне життя, бо він вже сам розговорився, немов його трупак буде проблемою для дяденьок-офіцерів. Тем більш, щось його жоско вже понесла деприсуха, немов стояв й вже вговарював себе на дію. Співчуваємо хлопцю, F.
⋮⋮⋮
No.
358753
>>358689> наш инцел-кун все ж такі здійснив той "спосіб" Маю сумніви. Коли він розказував що хоче позакривати всі справи і потім відійти, в той момент життя він був за крок до того щоб накласти на себе руки. Потім його попустило і він створив тред. Зазвичай ті хто наважились на таке не створюють обговорення в мережі, вони мовчки роблять. А ті хто говорять і розказують всім про суїцид ніколи не доводять справу до фіналу, або роблять це навмисно невдало щоб їх встигли відкачати. Тобто, мета в цьому випадку не звести рахунки з життям, а привернути до себе увагу.
Вангую, що ОП не відповідає по причині того, що лежить зараз десь в тихому місці прив'язаний до ліжка.
