/b/ - Балачки

Одного разу я купив своєму брату-підлітку хом'ячка. Маленького джунгарського хом'ячка з милими очима та кумедними великими зубами. Він давно просив якогось гризуна, батьки були проти, але ось, на його день народження, я все-таки приніс йому хом'яка, хоча і мати спочатку була проти. Але що ж робити, не викидати ж, то хай грається.
Він був дуже радий, багато проводив часу з тваринкою та непогано за ним доглядав. Йому 15, в такому віці діти зазвичай безвідповідальні, але він справді піклувався про свого маленького друга і я був радий спостерігати за цим. Мовляв, нарешті йому буде за ким доглядати.
В якийсь день, пройшов приблизно місяць з його дня народження і я приїхав у батьківський дім позависати з малим. Він про це не знав. Я сам уже університет закінчив, тому з ними давно не жив. Заходжу, мене радо зустрічають батьки, пропонують чай, розпитують як у мене справи, але брата нема. Він сидів замкнений в туалеті. Мама постукала, запитала чи все нормально, батько пошепки сказав, що малий сидить там уже занадто довго. Тут з туалету чується крик, мій брат вибігає та збиває маму з ніг. В нього гола срака, він хаотично намагається то натягнути труси, то спустити їх назад. Він ніби в агонії. Малий швидко забігає в свою кімнату, намагається закрити двері, але я забігаю за ним. Тут він тужиться і в нього зі його анусу випадає загорнутий в скотч хом'ячок, а потім купка лайна. Хом'ячок ще був живий, здається він запекло боровся за своє життя і вкусив піздюка всередині. Брат в сльозах, червоний, тримається за зад та корчиться від болю.
І тут я згадую як він мені колись давно скидав пасту про те, як задовільнити себе за допомогою хом'ячка. Батьки вбігають в кімнату, я в шоці, ні, в ахуї, підбігаю до купи лайна і дістаю бідну тваринку. розмотую її, намагаючись очистити від фекалій та не здерти усю шерсть скотчем.
Десь так я пояснив ситуацію ветеринару, до якого ми принесли напівлисого агресивного хом'яка в калі.