>>356269Ваціц жив собі як король без краю
Та одного дня стався чудасій
Паша вдарив квітами чиїми б не знаю
І ключіка вкрасти зміг мимоволі
Паша взяв ключ від серця мого
Сміявся в тиші вночі
Той ключ забрати не можу знов
Лиш він від серця моєї душі
Ваціц шукав його по місту навмання
Питав у перехожих чи не бачили ви
Та ніби таємничий примарний туман
Паша сховався в світи
Паша взяв ключ від серця мого
Сміявся в тиші вночі
Той ключ забрати не можу знов
Лиш він від серця моєї душі
Але тепер Ваціцін плач більше не доведе
Він знайшов не ключ а справжню любов
Бо коли Паша поруч то серце співає
Отой ключик вже не потрібен знов
Паша взяв ключ від серця мого
Сміявся в тиші вночі
Той ключ забрати не можу знов
Лиш він від серця моєї душі