[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/b/ - Балачки

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1729016674.156646-.jpg ( 139.58 KB , 1280x640 )

File: 1729016674.156646-2.png ( 80.59 KB , 592x189 )

⋮⋮⋮   No. 354999

Безос в економіку не може? Анон допоможе! З'ясовуємо, як працює інфляція. Будемо мудрувати, щоб не потрапити на гачок цінової пастки. Наполегливо радимо не запитувати, чому ціни знову вгору – вже все пояснили. Складаємо схему для наглядного споглядання на це чудо. Вносьте пропозиції.

* перед дописуванням радимо прочитати та доповнити https://drama.kropyva.ch/Інфляція

⋮⋮⋮   No. 355002

File: 1729019313.079636-.jpg ( 204.23 KB , 1280x960 )


⋮⋮⋮   No. 355010

>>354999
Статті свої піариш потрошку?

⋮⋮⋮   No. 355011

>>355004
Сука бля, читаю і читаю, а там вода і вода, йди нахуй бидло, або викладуй тільки суть або не викладуй лонгріди де половина тексту це повітря між пальцями. Чмо.

⋮⋮⋮   No. 355017

File: 1729046794.623086-.jpeg ( 49.65 KB , 690x386 )

File: 1729046794.623086-2.jpeg ( 60.42 KB , 690x426 )

Чому одні нації бідні, а інші багаті: що про це кажуть Нобелівські лавреати
Дарія Подвишенна, 15 жовтня 2024

Основні тези

• У 2024 році Нобелівську премію з економіки отримали Саймон Джонсон, Дарон Аджемоглу та Джеймс А. Робінсон за дослідження нерівності між націями.

• Вони вказують на важливість інститутів, створених під час колоніальної епохи, та їх вплив на економічний розвиток країн.

• Інклюзивні інститути сприяють процвітанню, тоді як екстрактивні концентрують владу й обмежують розвиток, що веде до нерівності.

• Смертність колонізаторів вплинула на тип інституцій, які вони створювали, що позначилося на сучасному розвитку країн.


У 2024 році лавреатами Нобелівської премії з економіки стали професори Саймон Джонсон, Дарон Аджемоглу та Джеймс А. Робінсон.
Вони розкрили питання достатку націй та пояснили, чому одні нації бідні, а інші—багаті.

Чому одні нації багаті, а інші бідні

Економічний розрив між найбагатшими та найбіднішими країнами світу є однією з найгостріших проблем сьогодення. Згідно з дослідженнями, 20% найбагатших країн світу мають дохід, що перевищує дохід 20% найбідніших країн у 30 разів, пише "Економічна правда".

Цей розрив залишається стабільним, попри те, що за останні десятиліття найбідніші держави стали трохи багатшими.

Цьогорічні лавреати премії з економіки, зокрема Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон і Джеймс Робінсон, запропонували новий підхід до пояснення цієї нерівності.

Зауважте! Вони вказують на ключову роль суспільних інститутів, які залишилися як спадок колоніальної системи.
Під час європейської колонізації великих частин світу були сформовані різні інституції, які і сьогодні визначають рівень добробуту цих країн.


Що вплинуло на достаток націй

Дослідження науковців показали, що інклюзивні інститути, які сприяють рівноправній участі громадян у політичному та економічному житті, ведуть до процвітання націй.
Екстрактивні інститути, навпаки, концентрують владу в руках невеликої групи та гальмують економічний розвиток, створюючи нерівність і перешкоджаючи зростанню.

Цікаво! Проте, в країнах, де були встановлені екстрактивні інститути, які контролювали ресурси та використовували населення, розвиток був значно обмежений.
Ці інститути зосереджували владу в руках невеликої групи еліти, що пригнічувало ініціативу та інновації.


Науковці також встановили, що смертність колонізаторів мала значний вплив на тип інституцій, які вони створювали.
У країнах, де смертність поселенців була високою через несприятливі умови, колонізатори намагалися витиснути максимум із ресурсів, не піклуючись про довгостроковий розвиток, що залишило ці держави з поганими інститутами й низьким рівнем розвитку сьогодні.

Що відомо про Нобелівську премію з економіки

Нобелівська премія з економіки, насправді, не входить до переліку оригінальних премій, заснованих Альфредом Нобелем.
Її офіційна назва–"Премія Центрального банку Швеції з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля", і вона була заснована у 1968 році до 300-річчя шведського Ріксбанку.
Цю премію вручає Королівська шведська академія наук за тими ж принципами, що і Нобелівські премії, які існують з 1901 року.

https://24tv.ua/economy/nobelivski-lavreati-poyasnili-chomu-odni-natsiyi-bidni-inshi_n2663565

Вони допомогли нам зрозуміти різницю в добробуті між націями (14.10.2024):
https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2024/press-release/

⋮⋮⋮   No. 355019

ше можна додати корпоративні кредити, компанії

вони ж теж пливають на попит та пропозицію? чи це вже проптсано в поведінці людей?

⋮⋮⋮   No. 355025

File: 1729061018.896142-.png ( 980.51 KB , 742x737 )

>>354999
>>355019

Про масонів. У сучасному світі, в економічно-розвинутих країнах, система попит-пропозиція вже давно не працює/відійшла на інший план і визнана архаїчною. Весь нинішній людський "попит", авжеж є штучним, просто нав'язаний масштабними рекламними акціями. Так, ми живемо в світі штучного попиту на речі, які вам в житті ніколи не знадобляться/які відверто нашкодять вам/які не мають між собою відмінностей, але всеоточуюча реклама нав'яжить вам ваші бажання :)

⋮⋮⋮   No. 355032

>>355025
Я розумію твою конспірологію, але ні. Подивись на схемку :)

Звідки береться попит?
1) поведінка людей (доступність кредитів та доходи)
2) державні програми (дорога ж не з пустого місця з'являється)
3) імпорт (тут напевно в "пропозицію" можна було запихнути, але і в попит теж згодиться)

Отже, про поведінку людей...

Вона залежить від кредитів та доходів. Якщо кридити будуть дорогі, а доходів не буде, то як би маркитологи не витрачались, населення не зможе собі цього дозволити.

>>355019
Незнаю, хоч добавляй.

⋮⋮⋮   No. 355062

>>355032
Я розумію твою конспіролохію про те, що простий люд створює попит, але ні. Не заперечував, що система "попит-пропозиція" існує. Я кажу, що в Розвинутій Економіці, попит, здебільшого, штучний. Створювачем "штучного попиту" може бути і держава. Але загалом, попит створюють безликі компанії, мета яких - максимально дешево отримати прибуток. Вони роблять в першу чергу гроші, а не продукт. І основну частину своїх доходів вони вливають в рекламу, а не в сам продукт, це загальновідомий факт.

⋮⋮⋮   No. 355072

>>355062
Де там написано "простий люд"? Там просто "поведінка людей". Сюди включається:
- ой, мені треба поїсти, піду куплю хліб
- ой, мені треба телефон, піду кулю телефон
- диви, в нього є аерогриль, тоже хочу, піду куплю аерогриль
- диви, в рекламі показано теплетки від запору, піду куплю
- машини стали популярні, мені неодмінно треба і собі!
- а в нього острів більший, треба й собі купити.

Це все входить в поведінку людей, і воно не є штучним. "від жиру бісять", "понти" - ось це краще характеризує твоє "штучний".

Багаті люди витрачають малу частку від доходів, а в основному - реінвестують.

І от, треба "охолодити" економіку. Банк піднімає ставку, поведінка людей змінюється з споживницької (кредит) на економічну (депозит).

І як би там маркетологи не старались, і компанії не пихтіли, в людей гроші на вкладах та в матрасах, а не в карманах)

from - а в нього острів більший, треба й собі купити.
to - на депозит покладу, і куплю острів ше більший!

І якщо в тебе гроші на депозиті, то задумайся, звідки така поведінка, це так маркетологи стараються?



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]