⋮⋮⋮
No.
350435
Мені судилося бути живим. Чому? Я це заслужив? Чи просто фартонуло? Задаюся цим питанням щодня. І взагалі, як так, що стільки людей на моїх очах загинуло, а я завжди виходив живим. Як це? Згадую обличчя полеглих побратимів, їхній сміх, їхні історії, як ми з ними разом в учєбці вйобували, охуївші від армійського життя. Чому їх нема, а я є? Це питання все ніяк не дає мені спокою. Ніяк не вдається знайти сенс в тому, що сталося.
⋮⋮⋮
No.
350461
>>350435А нічого. Людське життя нічого не варте. Просто обставини так склалися і все
⋮⋮⋮
No.
350463
>>350461Ні, це не так. Коли людина народжується—це щастя і для батьків, і для самої дитини. Коли людини вже нема, замість неї немає іншої такої ж, це можливо відчути майже фізично. І коли нові події стаються вже без участі цієї людини, світ відверто стає чужим, з'являється апатія та нерозуміння інших.
Рішення: згадати про те, чим жила ця людина, які в неї були захоплення та ідеали, та спробувати віддати шану у вигляді сродної праці (за Григорієм Сковородою: «Сродна праця» є необхідною умовою у досягненні людиною щастя, реалізацією справді людського способу існування. Автор визначає «сродну працю» як те, що праця не виступає засобом існування, а є найперша природна потреба і найвища насолода особистості).
⋮⋮⋮
No.
350464
>>350463"Ідеться про вроджену/природну працю, тобто таку, до якої лежить душа, а не таку, що приносить славу чи наживу. Сродність праці дає користь і самому індивіду, і суспільству, в якому він живе. Це win-win стратегія."
https://uchoose.uacrisis.org/srodna-pratsya-i-vijna/
⋮⋮⋮
No.
350472
>>350463>і для самої дитиниДля самої дитини коли вона народжується взагалі не існує поняття "щастя".
⋮⋮⋮
No.
350474
>>350472Маю на увазі щастя як потенціал для свободи та пізнання, коли всього вистачає, у перші роки після народження, авжеж.
⋮⋮⋮
No.
350490
OP
>>350461Обставини склалися - це факт. Питання в тому, чому вони так склалися. Адже шансів загинути в мене було відверто більше, ніж вижити. Люди вмирали направо і наліво, а я жив. Як так?
⋮⋮⋮
No.
350500
>>350490Ну так радій тому що ти вижив, чого ти намагаєшся знайти відповіді на питання, які не мають відповіді.
⋮⋮⋮
No.
350516
>>350500Звідки ти знаєш, що вони без відповіді? Може мене Бог любить, або в мене карма добра?
⋮⋮⋮
No.
350519
>>350516Сенс в тому - шо ніхто ніколи не зможе дати чітку відповідь, чому з тобою так сталося.
⋮⋮⋮
No.
350549
>>350435> просто фартонулоДис.
Не забивай голову дурним, заїбав. Могло все статися по іншому, і ти був би 200 а хтось би сидів замість тебе і колупав тяжкі життєві питання в цій клоаці.
Ти не обраний, не заслужив, ти - нічого. Так склалося і все. Та й ще не кінець, може встигнеш загинути.
То, кстаті, Цукорок на оппіку?
>>350463> Коли людини вже нема, замість неї немає іншої такої ж, це можливо відчути майже фізично. І коли нові події стаються вже без участі цієї людини, світ відверто стає чужимСука, як же чітко й базово сказано. Блять, просто БАЗІЩЕ.
⋮⋮⋮
No.
350553
OP
>>350549В тому й справа, що міг забаранитися неодноразово, навіть не міг, а повинен був. Людина буквально переді мною отримувала осколок в шию, позаду у чувака павербанк в рюкзаку загорівся, а я хоч би що. І так десятки разів, я не перебільшую. Що це, як це, чому?
⋮⋮⋮
No.
350557
>>350553> позаду у чувака павербанк в рюкзаку загорівсяІ шо, чувак згорів разом з рюкзаком?
⋮⋮⋮
No.
350563
OP
>>350557Ні, погасили. Виглядало це все майже комічно, наче сцена з фільму Тарантіно. Але побратим помер, а ми далі на штурм попиздували. А потім нам там ще пизди дали. Після того штурма вже більше року без снодійного не сплю і на антидепресантах міцно сижу. Потім ще гірша хуйня була.
⋮⋮⋮
No.
350564
>>350563>А потім нам там ще пизди дали.А ви на щось інше розраховували?
⋮⋮⋮
No.
350566
OP
>>350564Звісно, якби в командира групи клепка була, ми б той опорник взяли, як вже брали окопи раніше.
⋮⋮⋮
No.
350567
>>350566А що, він не проходив навчання у країні НАТО?
Й чому в нього до того клепка була, а в той випадок не було?
Це взагалі дуже розповсюджена практика, як я бачу валити все на командирів-содолів.
⋮⋮⋮
No.
350581
OP
>>350567Не було в нього клепки ніколи.
⋮⋮⋮
No.
350586
>>350581А яким був твій найперший бій?
⋮⋮⋮
No.
350597
>>350553Бля, чувак, немає ніде ніякого великого замислу чи шось таке. Тобі просто пощастило, от і все. Люди, он, виживали під стодесяти-поверховими обвалами ВТЦ, падали з 10км висоти при авіатрощі, я вже не кажу про мільйони жахливих ДТП і всяких буденних страшних випадків де хтось мав здохнути а вижив, і далі проживав своє униле нікому не потрібне життя, і здох (або здохне) в недалекому майбутньому нонеймом. Все, таке життя. ВСЕ.
>>350595Охяєбу, під Новопокровкою!
А ми Роботине в лоб штурмували, ололол. Теж так собі враження, і теж іноді думав що не виберуся.
⋮⋮⋮
No.
350615
OP
>>350597>А ми Роботине в лоб штурмувалиЯ, можливо, в одних з тобою окопчиках лежав. Кропивач - ветеранська борда
⋮⋮⋮
No.
350623
>>350615Краще бірда повна ветеранів аніж тіпочків на зразок молдованина.
⋮⋮⋮
No.
350632
OP
>>350623Я сьогодні йшов по вулиці в обласному центрі, і якийсь молодик в формі привітався зі мною і потиснув мені руку. Дивно якось, але приємно. Також приємно зустрічати ветеранів на кропивачі. Міцного тобі.
⋮⋮⋮
No.
350841
>>350632А я на своєму кориту (Паджеро 2 (не розйобаний бімбами)) у відпустці стояв на світлофорі, і мимокрок-вояка мені респектнув як в тому мемі "Мойо почтєніє", лолд. А я йому
Кароче, братан, не шукай глибокого смислу де його тупо немає. Все - тлєн йобаний, хтонь і гавно. ХРРРР ТЬХУ. Життя - сечовина цирозного спідобомжа.
⋮⋮⋮
No.
350843
>>350623Для того, щоб пістити як я, треба хайасікью. А враховуючи середні показники цього параметру в населення України
(і наскільки швидко його скорочують і справа і зверху) та якість та кількість відвідувачів борди, я тут буду таким однім і нєпавтарімим завжди.
⋮⋮⋮
No.
350848
>>350843Тут є хоч один тред де ти не відмітився?
⋮⋮⋮
No.
350850
>>350843це правда. павтаріти твої висери з такою регулярністю буде складно
⋮⋮⋮
No.
350958
>>350463GPT, залогінся. Настільки уїбансько напмсано, наче це писав ШІ. Але скоріше за все це написав якийсь троль, але я всеодно висру свою кулсторі. Була в мене одна знайома, з якою я в дитинстві ходив гуляти. Не дуже приємна особистість: максимальна хіка, соціопатка та ще й надто дохуя про себе думала. Одного разу їй зателефонувала мамка і вона почала пиздіти з нею по динаміку, бо було шумно, і її власна мати назвала помилкою ("ошьібкою" взагалі, бо то була руснява пида, але не суть) і що в неї просто не було грошей на аборт, тому вона і жива досі. Як думаєш, вона та її сім'я дохуя щаслива, що розплодилися?
⋮⋮⋮
No.
351001
>>350958>щаслива, що розплодилися?Не думаю, що небажані діти не можуть бути щасливими, адже, якщо казати про потенціал для розвитку та свободи, життя нескінченно краще за смерть або навіть стан коми.
>написав якийсь трольЩо саме тобі здалось провокативним або цинічним?
Існують достойні приклади вчинків людей, які варто практикувати та оцінювати в ширшому контексті тенденцій людства.
Вважаю, слід діяти без ненависті, з розумінням наслідків власного вибору, з вдячністю та довірою, і таким чином можливо зробити світ кращим місцем для життя.
⋮⋮⋮
No.
351452
>>351001Життя це залупа їбана, яка сповнена страждань і ніхуя воно не краще за смерть
⋮⋮⋮
No.
351453
>>351452Якщо в тебе була коли-небудь кризова ситуація або просто негативний досвід в житті, це зовсім не означає, що так само й у більшості, або що так має бути.
У порівнянні з минулим, на сьогодні середньостатистична людина живе довше, має більше доступу до інформації та технічних можливостей, і це безумовно є позитивні фактори.
Можливо в майбутньому людство зможе винайти спосіб існування свідомості індивідуума поза межами біологічного тіла, і це зробило б її безсмертною...
⋮⋮⋮
No.
351458
Сатана взяв тебе під своє крило, щоб ти пізніше позбавляв життя десятків простих перехожих, калік, хворих, кожного дня.
⋮⋮⋮
No.
351459
>>351458А як це у калік немає інвалідності?
⋮⋮⋮
No.
351463
>>351453Схемнику легко писати оце.
