>>350303"Можливі негативні наслідки
Чим загрожує залежність від батьків? Особливо сильно вона може нашкодити хлопцеві, адже представники чоловічої статі повинні займати лідируючі позиції у стосунках і вміти утримувати не тільки себе, але й сім'ю.
Але і залежній від батька і матері дівчині теж доведеться нелегко.
Можливі наслідки—це проблеми з власними дітьми в майбутньому, складності у стосунках з протилежною статтю, розвиток інших залежностей (алкогольної, ігрової, наркотичної), труднощі у професійній діяльності, страхи, інфантильність, невпевненість у собі, низька самооцінка, а також повний розрив зв'язку з батьками."
Як стати незалежним від батьків (13.02.2019):
https://ukr.media/psihologiya/385572/Спробую проаналізувати ризики, аби вибудувати аргументоване бачення самостійного життя:
>проблеми з власними дітьми в майбутньомуТак, для дитини важливо бачити поряд приклади самодостатніх людей, мати тверду платформу для розвитку як таку; дорослим важливо ставити для дитини зрозумілі цілі, інформувати в доступній формі про дійсність та уникати маніпуляцій, бо це відчувається, так само як брехня чи нерішучість.
>складності у стосунках з протилежною статтюТак, якщо це взаємно та з обопільною вдячністю, адже тоді зрозуміло для чого старатись.
Ні, якщо через жалість або коли присутній постійний емоційний тиск; бо та людина, хто забезпечує, робить це суто на щедрому драйві, і тому не завжди потрібна мотивація чи навіть критика від тих, кого він, або вона підтримує.
>розвиток інших залежностей (алкогольної, ігрової, наркотичної)Аби кинути палити мені треба було усвідомити, як виглядаю зі сторони, коли копирсався в брудних недопалках.
Це відчуття приниження та ганьби сильніше за безпричинне бажання знаходитись у колі залежності.
Треба було також дистанціюватись від тих, хто має схожі погані звички.
Допомагає творчість та піклування про домашнього улюбленця (за рослинами теж, але там набагато простіше, тож з часом набридає та забувається).
Якщо систематичне виконання фізичних вправ—важкувато, читання літератури на перервах між іншими видами активності може стати чудовим замінником.
>труднощі у професійній діяльностіПрофесію треба вивчати, знати усі моменти, це питання не стільки грошей, скільки кількості добре зроблених справ, тобто фактичної користі (яка дійсно має певну ціну, це логічно).
>страхи, інфантильністьНайбільшим страхом напевно є страх зганьбитись, або втратити те, що вже маєш. Аби перетворити його на позитивне хвилювання, варто мислити більше про нові можливості та способи проявити себе.
Інфантильність, яка безумовно є способом уникнення відповідальності, може стати стартовим пунктом самокритики, на рівні з пасивністю.
>невпевненість у собі, низька самооцінкаВпевненість отримуєш, коли практикуєш речі. Відповідно зростає й самооцінка.
>повний розрив зв'язку з батькамиЦе не є "великою проблемою", адже кожна доросла людина має важливі обов'язки, і постійне інформування про стан справ інколи просто недоречне.
Всім людям треба мати час, аби побути наодинці, важливо цінувати людей за їхні вчинки.
Бути потрібним для інших людей (включно з іншими родичами) у суспільстві також важливо.
>>350305Мав на увазі саме повноцінне доросле життя, будь ласка, не перекручуй.
>>350308Не розумію проблеми "бути, а не виглядати".
"Правильно", "по людяному", "етично", "гідно"—це коли ефективно, красиво, зрозуміло та зручно, отак я це розумію.
Спробуєш переконати, що це не потрібно або не так?
Модель принципового вибору формується на ґрунті необхідностей, а вподобання необов'язково є необхідними.
Цінність полягає у відповідності того, що ти вважаєш правильним, як ти уявляєш ці речі або вчинки, і тим, як в тебе це виходить робити.
А це здебільшого про професійність, а не про мораль. Якось так...
Вибач, бунтарство я поважаю, це тобі плюс.
Якщо цікаво, можу трохи пізніше, (без кривляння, як є) розповісти про свій досвід "занурення в соціальне життя" і те, "чому я хороший, а вони—не дуже, не такі, як мені б хотілось".
