>>335686Питання перевірки (а не псування) має неабияке значення для оцінки якості речей.
Так, дякую за зауваження цієї відмінності. Українським аналогом цієї двозначності могло б бути: "Коли гарні хлопці та дівчата зустрілись, то хто з них був гарними?"
"Лінгвістична невизначеність виникає внаслідок використання природної мови (в окремому випадку – фахової мови децидента) для описання задачі прийняття рішень.
Цей вид невизначеності зумовлений необхідністю оперувати скінченною кількістю слів і обмеженим набором структурних фраз (речень, абзаців, текстів) для описання за скінченний час нескінченної множини різноманітних ситуацій, що виникають у процесі прийняття рішень.
Лінгвістична невизначеність породжена, з одного боку, множинністю значень слів (понять і відношень) мови (полісемією), а з іншого – неоднозначністю змісту фраз.
У прийнятті рішень доцільно виділити два види полісемії: омонімію та нечіткість.
Якщо об’єкти задачі прийняття рішень, що відображаються одним і тим же словом, суттєво різняться, то така ситуація належить до омонімії, наприклад: коса – вид узбережжя, сільськогосподарський інструмент, вид зачіски.
Коли ж ці об’єкти подібні, то це нечіткість, наприклад: невеликий запас пального на складі – 1т, 1,1т і т.д.; множина чисел, значно менших за тисячу.
Щодо джерел неоднозначності змісту фраз, вирізняють синтаксичну, семантичну та прагматичну неоднозначність.
У першому випадку, уточнивши синтаксис, можна зрозуміти зміст фрази,
наприклад, «залізні болти та гайки» - болти залізні, а гайки можуть бути з іншого металу; чи і болти, і гайки залізні; «стратити не можна помилувати» − стратити не можна, помилувати або ж стратити, не можна помилувати.В іншому випадку в разі поверхової семантичної невизначеності змісту фраз окремі слова зрозумілі, але неясний зміст усієї фрази, наприклад: «блакитні зелені думки люто сплять».
Коли є глибинна семантична невизначеність, незрозумілі окремі слова, але загальний зміст зберігається.
Класичний приклад – «глокая куздра штеко будланула бокра й курдючит бокренка».
Можна припустити, що речення написане російською мовою і означає, що особа жіночої статі щось учинила з особою чоловічої статі й щось робить із його нащадком.
Нарешті, прагматична невизначеність спричинена неоднозначністю використання синтаксично та семантично зрозумілої інформації для досягнення певних цілей діяльності.
Невизначеність може виникати й через невизначеність мети (це веде до виникнення задач із багатьма критеріями), а також у багатоособових задачах прийняття рішень.
У випадку активної протидії в одних ситуаціях чи активного сприяння в інших невизначеність моделюється методами теорії ігор.
Урахування фізичної невизначеності може ускладнитися виникненням лінгвістичної невизначеності в описанні розподілу ймовірностей. Інакше кажучи, ці види невизначеності можуть накладатися один на інший."
"Основи теорії прийняття рішень"(2014):
https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/6917/1/13-14-055.pdf"Мовний парадокс полягає в тому, що коли ми використовуємо мову, ми хочемо представити фізичний світ, але фізичний світ не може бути представлений мовою. Скільки б ми не говорили про фізичний світ, ми не наближаємося до нього через мову."
"Лінгвістичний парадокс":
https://cribb.coventry.domains/itslanguagestupid/the-linguistic-paradox/>>335696Добре, вибач. (в оригіналі була не "тихоходка", а "dragonfly", на що chatGPT відповів, що дракони є вигаданими істотами, тому не мають температури тіла, а після уточнення, почав так само виправдовуватись, як у випадку з
>>335599, але це, знову ж повторюсь, "намагання бути папугою статистичних даних").
