/b/ - Балачки

>>331442
Хуйово ж мене немає, якщо я дихаю, дрочу, дивлюсь серіали, кропивачую в решті-решт...

Бо українці це лише хворобливий плід марення товариша Леніна.

>>331442
це тебе немає, маячня їбана!

>>331453
от аніме для мене точно немає, ніколи таким не страждав

>>331442
З роками я став анти-буддистом і рішучим прихильником его.
Так, "я" є штучно сконструйованим, але наші почуття і наші тваринні потяги реальні. Медитуючи, ти не торкаєшся глибшої реальності та не переходиш на вищий план, ти просто руйнуєш просунуті метакогнітивні мережі, які роблять тебе особливим і дозволяють тобі досягти чогось великого. Твої емоції ускладнюють життя? Спрямуй цей біль на пошук рішень за допомогою інтелекту, припини намагатися відрізатись від своїх емоцій зі страху. Буддизм має сенс лише для азіатів, які живуть у природно підлеглих, бюрократичних суспільствах, де людина позбавлена суверенності, тому вона вимушена замкнутися в собі. Тож не дивно, що сучасні європейці, які відчувають, що їхню суверенність вкрали, також відступають всередину, стають пасивними і в певному сенсі фемінізованими, нещасними носіями життєвих тягарів.
Саме тому відступ до східних релігій можна розглядати виключно як онтологічну капітуляцію.

>>331442
Я тебе виїбу

>>331442
Ми усі лише згустки Всесвітньої сили.

>>331442
Змушений вас усіх розчарувати, але усі ви справжні і усі ви існуєте.

>>331442
я знаю. а ще - такі поняття як істина і справедливість існують лише у твоєму сприйнятті.

>>331446
тебе вигадали. Обраті вніманіє на свій допис.хіба може людина не допускати помилок?

>>331446
тебе вигадали (створили) твої курва-родітєлі які я виходцями із снг

>>331488
> хіба може людина не допускати помилок?
Може, якщо не хоче повторювати за неосвідченими примітивними людьми.

Я є. І я є все. І ти також - я. Просто я маю багато ізольованих одна від одної свідомостей.

>>331517
Зроби так, щоб одні твої свідомості не вбивали інших

>>331517
Навіть якщо існує безліч ізольованих світів/ свідомостей...
Вірогідно вони мають спільні закони фізики та логіки.
[Можливо про це слід зробити окрему нитку в /u/ або /l/...]

От якщо їх [світи чи свідомості] можливо описати самодостатніми мовами з неповторними символами/ сигналами, якщо обирати лише з двох варіантів, що є ймовірнішим:
а) в процесі перекладу частина значень мов втратить сенс (через специфіку визначення речей та використання слів)?
Або...
б) сам переклад дасть поштовх утворенню нової, "гібридної" або "трансцендентної" [на кшталт https://www.wikiwand.com/uk/Іткуїль], мови?

Як щодо теорії Юнга про свідомість?
https://studentam.net.ua/content/view/3209/86/

Як щодо етнометодології Гарольда Гарфінкеля?
https://presa.com.ua/navchannia/garold-garfinkel-zasnovnik-etnometodologiji.html


[39:38] "Нове вирішення стосовно Горизонтів чорних дір. Є "захисні стіни"": A new resolution on Black Hole's Horizons. There are Firewalls.
"Взаємодоповнюваність
Фундаментальний опис природи потребує лише опису експериментів, які відповідають причинності.
Цей принцип можна застосувати до довільного простору-часу.
Регіони, які можна досліджувати, є причинно-наслідковими "алмазами"[https://www.wikiwand.com/en/Causal_structure]: перетин минулого та майбутнього довільної світової лінії."


"Багатовсесвітна інтерпретація квантової механіки
Рафаеля Буссо та Леонарда Саскінда":
https://journals.aps.org/prd/abstract/10.1103/PhysRevD.85.045007

"Анотація:
Ми стверджуємо, що мільтисвіт у квантовій механіці та багато світів мультивсесвіту—це одне і те саме, і що мультивсесвіту необхідно надавати точне операційне значення ймовірнісним передбаченням квантової механіки.
Декогеренція [https://www.wikiwand.com/uk/Квантова_декогеренція]—сучасна версія колапсу хвильової функції—суб’єктивна в розумінні того, вона що залежать від вибору набору неконтрольованих [тих, що не відслідковуються] ступенів свободи, тобто від «середовища”.
Насправді декогеренція відсутня в повному описі будь-якої більшої області ніж світловий конус майбутніх подій вимірювання.
Однак, якщо обмежитися причинно-наслідковим "алмазом"—найбільша область, яку можна дослідити у контексті причин—а після цього межа "алмазу" виконує функцію односторонньої мембрани й, таким чином, забезпечує кращий вибір середовища.
Ми стверджуємо, що глобальний мультивсесвіт є представленням багатьох світів (усі можливі декогерентні причинно-наслідкові "алмазні" історії) в одній геометрії.
Ми припускаємо, що квантово-механічну перевірку в принципі має бути можливо прогнозувати з точністю.
Це вимагає не тільки існування точних спостережуваних, а й двох
додаткові постулатів:
один спостерігач у Всесвіті може отримати доступ до нескінченної кількості ідентичних дослідів;
і результат кожного експерименту повинен бути абсолютно визначеним.
У причинних "алмазах" із кінцевою площею поверхні голографічні межі ентропії означають, що конкретних спостережуваних не існує, і обидва постулати не виконуються:
експерименти не можна повторити нескінченно багато разів;
і декогеренція не є повністю незворотною, тому результати є невизначеними.
Ми стверджуємо, що наші постулати можуть бути задоволені в «капелюхах» (суперсиметричних
регіони мультивсесвіту з нульовою космологічною сталою). Ми пропонуємо доповнення—принцип взаємодоповнюваності, який пов’язує наближені спостережувані величини, пов’язані зі вичерпністю причинних "алмазів" для точного спостереження в цьому "капелюсі"."



"Типи Мультивсесвіту":
https://thescience360.com/types-of-multiverses/

Чотири типи мультивсесвіту

Мультивсесвіт типу I: Всесвіти бульбашок

Перший тип мультивсесвіту, відомий як мультивсесвіт типу I, заснований на концепції бульбашкових всесвітів.
Згідно з цією моделлю, наш Всесвіт є лише одним із багатьох бульбашок, що ширяють у нескінченній космічній піні.
Кожна бульбашка представляє окремий всесвіт зі своїми відмінними властивостями.
Ці бульбашки постійно формуються та розширюються, створюючи нескінченну низку всесвітів із різними фізичними характеристиками.
Ця теорія припускає, що інфляційний період раннього Всесвіту привів до формування цих бульбашок всесвітів.

Мультивсесвіт типу II: Мембранні всесвіти

З переходом до мультивсесвіту типу II, ми зустрічаємося з концепцією мембранних всесвітів, також відомих як світи бран [https://www.wikiwand.com/uk/Космологія_брани].
Ця теорія постулює існування високовимірних структур, званих бранами, на яких розташований наш Всесвіт.
Згідно з цією моделлю, наш тривимірний всесвіт схожий на скибку хліба у просторі вищих вимірів.
Поряд з нашою можуть існувати інші брани, кожна з яких представляє окремий всесвіт зі своїм набором фізичних законів і властивостей.
Ці брани іноді можуть взаємодіяти, що призводить до цікавих явищ і потенційних підказок про природу мультивсесвіту.

Мультивсесвіт типу III: інтерпретація багатьох світів

Мультивсесвіт III типу тісно пов’язаний із галуззю квантової механіки та концепцією інтерпретації багатьох світів.
Відповідно до цієї теорії, щоразу, коли відбувається квантова подія, Всесвіт розпадається на кілька гілок, кожна з яких представляє різний результат.
Наприклад, якщо частинка може існувати в кількох станах одночасно, інтерпретація багатьох світів передбачає, що кожен можливий стан реалізується в окремому всесвіті.
У цьому мультивсесвіті кожен мислимий результат квантових подій стає реальністю в іншому всесвіті, що призводить до незбагненної кількості паралельних світів.

Мультивсесвіт типу IV: остаточний ансамбль

Нарешті ми підійшли до мультивсесвіту типу IV, відомого як остаточний ансамбль.
Ця концепція охоплює ідею про те, що кожна математична структура, включаючи всі можливі всесвіти з різними фізичними законами та вимірами, існує у величезному ансамблі.
Ці математичні структури представляють різні можливі всесвіти, які можуть існувати в мультивсесвіті.
Згідно з цією моделлю, наш Всесвіт є лише однією реалізацією серед незліченних інших, а закони фізики, які ми спостерігаємо, є результатом випадкового вилучення з цього остаточного ансамблю.


Дев'ять типів мультивсесвіту Браяна Гріна

Браян Грін, відомий фізик-теоретик і теоретик струн, у своїй роботі запропонував дев’ять типів мультивсесвітів. Ось короткий огляд кожного з них:

Стьобаний мультивсесвіт:
цей тип свідчить про нескінченність Всесвіту.
Через кінцеву кількість можливих конфігурацій частинок у межах космічного горизонту однакові розташування частинок повторюються в нескінченному просторі, створюючи паралельні всесвіти.
Інфляційний мультивсесвіт:
ця теорія базується на концепції вічної інфляції, коли різні регіони простору припиняють роздуватися в різний час.
Це призводить до «бульбашкових всесвітів», які можуть мати різні закони фізики.
Брана Мультивсесвіт:
у теорії струн наш Всесвіт існує на тривимірній «брані» у просторі вищих вимірів.
Інші брани можуть існувати як паралельні всесвіти.
Циклічний мультивсесвіт:
ця модель пропонує циклічний процес великих вибухів і великих хрустів, утворюючи серію всесвітів з часом.
Ландшафтний мультивсесвіт:
у теорії струн існує багато можливих версій простору-часу, кожна з яких має свої закони фізики.
Ці різні всесвіти складають «ландшафт».
Квантовий мультивсесвіт:
квантова механіка припускає, що всі можливі наслідки квантової події існують в окремих всесвітах.
Це також відоме як «Інтерпретація багатьох світів».
Голографічний мультивсесвіт:
ця теорія передбачає, що весь Всесвіт можна розглядати як двовимірну інформаційну структуру, «намальовану» на космологічному горизонті.
Змодельований мультивсесвіт:
це означає, що Всесвіт є симуляцією або складною комп’ютерною програмою, і можуть існувати інші змодельовані всесвіти.
Остаточний мультивсесвіт:
цей тип охоплює всі можливі математичні структури, які, на думку Гріна, можуть визначати всі можливі всесвіти.

>>331527
Розумні люди кропивача. Добре що тут є такі, а не тільки зациклені на повістках та молдованах.

>>331493
> не допускати помилок = не хоче повторювати за неосвідченими примітивними людьми.
ліл, сам хоч поняв шо написа? ботяра

>>331686
Так, а ти?

>>331488
"Без скоєння помилок нічого не можливо вивчити.
Без вивчення нових навичок ситуація залишатиметься без змін.
Помилки настільки корисні, що увесь розвиток людини є результатом похибок та несправностей.
Якби помилок взагалі не існувало, також не було б зовсім і жодного розвитку."
"Люди роблять помилки; машини—ні:":https://medium.com/@asgharjuttsst/humans-make-errors-machines-dont-7e12be2e3b14

"Люди роблять помилки, але як часто це роблять інші тварини?
31 січня 2024 р.

Люди роблять помилки, але як часто це роблять інші тварини? Чи є деякі більш схильні до помилок і чи вчаться вони на них?

Девід Бортін
Віттієр, Каліфорнія, США

«По-людськи помилятися»? неправильно!
Помилятись-це норма життя.
Усе, що коли-небудь жило, було продуктом природного відбору.
Виживають ті, хто вчиться на своїх помилках.
Навіть скромний вірус, відповідальний за COVID-19, який живий, як можна стверджувати, так багато в новинах, тому що він продовжує розвиватися або вчиться на своїх помилках.

Серед диких тварин найчастіше на заголовки потрапляють помилки птахів, які залітають у шибки та флюгери вітряків.
Але оскільки їхня найбільша помилка полягає в тому, що вони не мають страхування від нещасних випадків, ми рідко чуємо про несмертельні випадки, тому дані щодо навчання є спотвореними.

Мої знання про інших тварин здебільшого я отримав завдяки спостереженню за моїми двома котами.
Їхні витівки конкурують з найкращими з Трьох маріонеток або поліцейських з ключового каменю.
Але я ніколи не бачив, щоб вони червоніли, і вони володіють мовою тіла, яка заявляє:
«Я хотів це зробити!», тож, можливо, так і було.
І оскільки коти майже ідеальні з усіх тварин, вони повинні робити найменше помилок, чи не так?

Керолайн Пітерс
Вокінгем, Беркшир, Великобританія

Тварини, безсумнівно, роблять помилки, а коти сумно відомі тим, що застрягають у важкодоступних місцях, хоча я, звичайно, бачив, як вони вчаться на своїх помилках.

Ми придбали кота, який завжди жив удома.
Коли він уперше вийшов у сад, то припустився кількох жахливих помилок.
Він заліз на сосну, і його довелося рятувати, оскільки він не міг зрозуміти, як злізти.
Він також намагався зловити реактивні літаки, які пролітали над головою.
Хоча він не був дуже кмітливим котом, він ніколи не повторював втечу на деревах і дуже швидко зрозумів, що погоня за комахами набагато корисніша, ніж спроба ловити літаки.

Інша, набагато розумніша тварина носила нашийник із магнітною міткою, щоб впустити його через котячий клапан.
Коли він зламав нашийник і не зміг залізти, він повернувся туди, де загубив його, взяв нашийник у рот і зміг влізти та вийти через котячий прохід, і підіймав його потім кожного разу, поки ми не підійшли додому та надали новий нашийник.

Пітер Міхан
Лондон, Великобританія

Тварини, які піклуються про своїх дитинчат, обмежують власні небезпечні помилки, а потім навчають своїх нащадків, як далеко просуватися небезпечними експериментами або як навчатися.
Якщо вид схильний до помилок, більша репродукція повинна врівноважувати наступну втрату від рівня смертності.

Рон Діппольд
Сан-Дієго, Каліфорнія, США

Так, інші тварини роблять помилки та вчаться на них.
Молоді тварини, такі як цуценята та кошенята, роблять найбільше помилок–їм бракує координації чи знань, тому вони навчаються саме так.
На щастя, вони дуже витривалі, тож навіть після дивовижної помилки у стрибку та врізання обличчям у коробку, вони просто підійматися та роблять це знову, сподіваюся, краще.

З крихітними, «примітивними» тваринами–скажімо, тихохідними–може бути важко визначити, чи справді щось є помилкою, але всі маленькі та великі тварини, яких можна спостерігати людськими очима, були помічені як очевидні помилки.

Пінгвіни спотикаються й падають, примати не потрапляють на гілки, щури падають з жердин, слони напиваються, лютують і перекидаються (іноді завдають собі шкоди, що справді стає помилкою), корови й риби застрягають, кажани розбиваються об речі під час польоту, птахи промахуються у спробі зловити окунів або перекидають гнізда, які вони будують, навіть павуки іноді пропускають свої стрибки або заходять настільки далеко в загрозливу позу, що фактично падають зі своїх павутинь.
Будь-що, що йде за скунсом або дикобразом, також, ймовірно, робить помилку.

Але так вчаться всі істоти.
Літні тварини, які виживають після помилок, як правило, кмітливіші, хоча деякі свідомо ризикують такою ж поведінкою, оскільки вважають, що винагорода того варта, наприклад шанс на спаровування.

Здається, що когнітивні помилки подолати важче, ніж фізичні.
Якщо ви пропустили стрибок, тепер ви знаєте краще. Нещодавно мій кіт зіслизнув зі стійки під час сну–на щастя, він не постраждав, але більше не спить там. З іншого боку, я знаю когось, хто понад 30 років марять схемами швидкого збагачення і ніяк не навчиться."

https://www.newscientist.com/lastword/mg26134762-700-humans-make-mistakes-but-how-often-do-other-animals/

>>331527
The Multiverse is REAL - David Deutsch
[13:21 - 20:05]
- ... Називають схемою інтерференції [https://www.wikiwand.com/uk/Інтерференція_хвиль].
І це та сама схема, яку ви отримуєте в іншому вигляді.
Якщо ви поставите перешкоду попереду хвилі води...
Тож хвилі води також не створюють тіні всередині води, проте вони виробляють складну інтерференційну картину.
І тепер ви можете поставити фільтр, темний фільтр перед лазером.
До поки тільки один фотон проходитиме за один раз.
Цього ви не можете зробити вдома, але ви можете e легко зробити це в лабораторії оптики із застосуванням фотомножника [https://www.wikiwand.com/uk/Фотоелектронний_помножувач] для виявлення світла.
І ви виявите, що навіть коли світло проходить через один фотон за один проміжок часу, ви побачите, що на екрані йде [серія сигналів] бліп, бліп, бліп.
Це все ще проходить за тією самою схемою однакових візерунків.
Тож є місця, куди іноді потрапляє [хвиля/частинка], і є місця, де це не стається ніколи.
І, гм, якщо ви... Якщо у вас є лише одна відчинена прорізь, ви також отримуєте візерунок, що характерний для однієї прорізі.
Схема "кота" [https://www.wikiwand.com/uk/Кіт_Шредінгера] характеризується двома прорізями.
Ви можете зробити три прорізі, чотири прорізі...
Кожний варіант кількості прорізей виробляє кардинально інший (мабуть, кардинально) інший зразок.
...
Тепер те, що говорить нам остаточно, що існують "паралельні всесвіти"... (Дочекайтесь.)
Це те, що якщо ви подивитесь...
При цьому є певні точки на екрані, де фотони...
Скажімо, так, ви маєте одну відкриту прорізь.
У вас є фотони, що надходять.
І якщо ви відкриєте другу прорізь, вони перестають прибувати туди.
То як же так?
...
Очевидно, вони мали б припинити прибувати, тому що вони "знають", що тепер відкриті дві прорізі, а не тільки одна.
І якщо ви подивіться на математику того, що стримує їх прибуття...
Залежить від того, скільки прорізей відкрито: 1, 2, 5, 17...
Вони всі дають окрему схему.
І математика повідомляє нам, що при відкритті нової прорізі [щось] зупине прибуття світла [хвилі/частки] в задану точку.
Для ясності, ми все ще говоримо про вивільнення одного фотона через ту саму прорізь, що й раніше.

- То це просто тому, що ми відкрили іще одну прорізь на цей раз, раптом фотон просто не проходить таким самим чином, як це було раніше.

- Саме так, тоді ми можемо робити різні види експериментів, розумієте.
Щось має надходити через іншу прорізь.
Щось, що зупиняє наш фотон...
Той, який ми бачимо нарешті, або той, який виявляє наш фотомножник.
Тож деякі люди можуть проводити різні експерименти.
Спочатку, ви могли б подумати:
"Можливо, коли справа доходить до
прорізі, фотон розпадається на два".
А потім вони знову приєднуються...
Раніше, ніж вони досягають [наступної?] прорізі."
...
Ви можете зробити експерименти, щоб показати, що це не так.
Є неможливий випадок: ви ніколи не зможете виявити половину фотона.
Ви можете лише...
Куди б ви не помістили фотомножник—між лазером і...
Якщо він випускає один фотон за раз, тоді ви побачите лише один фотон.
Або жодного, якщо ви, якщо ви покладете його кудись, туди, де не було фотона.
Є лише один фотон, або жодного. І ніколи два. Ніколи більше одного.

- Правильно.

- Тоді ви можете сказати:
"Добре, хм, можливо, є ще щось невидиме, що проходить... Що?
ми можемо можете зробити експерименти.
Щоразу, коли ви виявляєте фотон, ви також можете подивитись показання для інших пристроїв, які ви поставили на шляху.
І ви, можете поставити, наприклад, призму або дзеркала на шляху...
Для того, щоб все, що відбувається на іншому боці прорізі могло відскочити від дзеркала.
І ви побачите, що якщо ви змусите його відскочити достатньо далеко, щоб отримати візерунок з одною проріззю...
Знову, тому, що те, що вийшла через другу прорізь, немає...
Хм, приходить занадто пізно, щоб вплинути на фотон, який ми бачимо.

- Хмм... [та-ак, нічого собі]

- І тоді... Тому що формула того, що відбувається, залежить від фази фотонів.
Ви могли б поставити склянку, як фільтр, щоб уповільнити трохи фотон.
І це фактично зміщує схему, оскільки перший фотон приходить трохи раніше, але не настільки достатньо, щоб на нього не впливав другий фотон.
Тож, коротше, те, що проходить, поводиться як фотон.
Відбивається від дзеркал.
Наполовину відбивається від наполовину посріблених дзеркал.

- Дійсно.

- Призми на нього впливають, точно так само, як фотон...

- Це просто, так би мовити, так, як би й поводила себе частинка від світла.

- Так, так. На рівні цих дуже маленьких кількостях світла, випромінення завжди виявляється частинками.
Тому це фотомножник виявляє частинку.
І якщо її менше ніж частинка, прилад це іноді виявляє, а іноді ні.
Але коли виявляє, то це завжди повна частинка.

- Звичайно.

- Тож це є світло, просто його не видно. Добре. Що це означає?
Ви можете проводити експерименти з енергією і з’ясувати, чи деяка частина енергіх передається іншому фотону.
І відповідь-ні, не передається.
І так далі, і так далі...

І, гм, висновок такий:
Фотон існує завжди якраз у кількох копіях (!)
Один фотон існує в кількох копіях, щонайбільше одну з яких ми можемо хоч коли-небудь побачити.
Ви могли б спитати: "Яку саме?"
Ну, це ніби спитати: "Котрим ідентичним близнюком я є?"

- Ага.

- Розумієте, існують "ідентичні близнюки".
Коли ми дивимось на екран, ми бачимо лише один з цих фотонів.
Але існує "інший екземпляр нас", котрий бачить кожного з них [обидвох одразу]."

"Фізики виявили екзотичні петлеві траєкторії світла в експерименті з трьома щілинами": https://physicsworld.com/wp-content/uploads/2014/09/PW-2014-09-25-Johnston-triple.jpg

>>332100
Roger Penrose on quantum mechanics and consciousness | Full interview
Роджер Пенроуз про квантову механіку та свідомість
[4:30 - 6:07]
"Але це мене вразило досить примітно. Те, що в наслідок нашого розуміння того, якими є правила, нам вдається перевершити правила.
І це мене дуже вразило.
Дивно, що якимось чином розуміння одною людини не дотримується правил.
Що існує дещо поза тим. І це вихід за межі правил є особливістю нашого розуміння, так.
Здається мені, що будь-яке те розуміння (і я не знаю, яка саме це якість), що ми маємо, дозволяє нам переступити будь-який набір правил, які є в нашому розпорядженні для доведення речей у математиці.
І їх недостатньо, авжеж.
Але ви можете бачити, коли розумієте їх, що ви можете зайти за ними, далі.
Тепер, що містить в собі розуміння? Добре це, безумовно, включає свідомість (при нормальному використанні слова).
Тому що є ті, хто каже, що для зрозуміння, вам треба уявити це.
Неможливо розуміти речі, якщо навіть не здогадуватись про них.
Усвідомлення речей є безумовно необхідним інгредієнтом, звичайно.
І це не все.
Тому що це нічого не каже про сприйняття синього кольору, для прикладу.
Я маю на увазі, що люди скаржаться мені, що я кажу про занадто звужену тему.
Звичайно, але річ у тому, що те, що я кажу, має значення, оскільки це доречно щодо нашого розуміння.
І це може не мати стосунку до усього переліку функцій та особливостей.
Але все ж таки, виходить так, що є щось поза межами обчислення, в людському розумінні.
І коли я починаю говорити про еволюцію, про те, як це може ставатись, як це відбувається...
Особливість загального розуміння—це не дуже конкретна річ, що залучає математику.
У вас можуть бути думки з цього приводу також."

>>332848
багатолітер