>>329891А я колись купляв хліба в кіосці, гроші заплатив та й пішов собі, а потім чую, як продавщиця та ще одна жінка, з якою та розмовляла, гукають когось. Кілька секунд аналізу, і я зрозумів, що це до мене. В той момент я усвідомив, що не взяв хліба. То ж, я повернувся, продавщиця дала мені хліб. Мораль: не варто бути занадто зануреним в думки (принайні, коли ти взамодієш з іншими), бо тоді виходить всіляка лажа.
Колись я срав і теж про щось задумався. Як підсумок, я забув змити за собою лайно.
Колись я спитав в однієї жінки "У вас є оселедець?". Це звучало би непристойно, якби не одне "але" - це було в рибній крамниці.
