>>329554Спробую ще раз, добре.
Вважаю, теза "отримати цілковитий рандом неможливо" дійсна, оскільки:
1. Можливо достатньо точно розраховувати результати багатьох подій фізичної реальності.
2. Якщо результат абстрактної задачі виходить за межі умовно припустимого або порушує відповідні постулати, то це скоріш звичайна помилка у розрахунках, адже сама "аксіома—це твердження, яке вважається правильним без доведення, щоб слугувати точкою початку роздумів і аргументів".
3. Для того, щоб випадковість була дійсно хаотичною, вона має бути так само і необмеженою, тому що чим менше варіантів можливого результату, тим менше чинників, що на нього [результат] впливають, і тим краще вдається виміряти усі передумови кінцевого значення.
Вважаю, що мораль людини будується на знаннях про те, як світ навколо існує.
Будь-який злочин відрізняється від нещасного випадку тим, що злочин людина скоює добровільно.
Одночасно, ті закони та домовленості, по яким живе суспільство, будуються на принципових переконаннях та досвіді того, що стається, якщо вони порушуються, що є аргументами (за та проти) у прийнятті рішення.
Щодо думки про те, що моральність певною мірою пов'язана з нешкідливістю вчинків, буде доречно згадати
https://www.wikiwand.com/uk/Ефект_Робін_Гуда та
https://www.wikiwand.com/uk/Парадокс_толерантності .
"Механізм карми" у
>>329543, наскільки зрозумів, намагається автоматизувати соціальну відповідальність за вчинки, прибрати суб'єктивну оцінку умовного "судді" і замінити його на "помічника", котрий перед вибором буде інформувати людину про ціну, або, краще сказати, вартість вчинку.
І це в основному збігається з функцією вчителя, котрий намагається показати приклади, з чого вони складаються, і яким чином утворились.
Саме це розуміння того, як влаштовано світ навколо, є ключовим для отримування кращих результатів.
Часом ці дослідження пробуджують неабиякий творчий ентузіазм!
І це однозначно краще з моральної точки зору за байдужість чи життя в страху настання "кармічного" покарання.