>>327242Мені здається, щастя, в ретроспектипі не існує. Це скоріше некоректна назва болю втрати. Уявімо ситуацію: В тебе був телефон, але ти випадково втопив його в калюжі. Ти думаєш: "Який хороший телефон в мене був,
жаль, його більше нема". Але чи щасливий ти зараз від того що маєш телефон? Скоріш за все, це щастя закінчилось на другий день після покупки. Але, хоч воно і не було довготривале, все ж воно було в моменті, а не в ретроспективі.
>>327251Це погоня за щастям. В результаті, людина постійно виконує поставлені цілі і ставить нові, але щастя все ніяк не приходить.
>>327323Гарне доповнення. Але цілеспрямовано намагатись виконувати свою роль у всесвіті, немає сенсу. Це як рулювати потягом на залізниці.
>>327380Я не кажу що потрібно зациклюватись на собі одному. Соціальна взаємодія теж важлива. Взаємопідтримка взаємовигідна.
>>327414>>327473> Щастя це не коли ти весь час радієшЦе ясно. Радіти весь час неможливо. Будь які емоційні коливання, в здорової людини, зводяться до нейтрального стану.
> Щастя це навіть коли ти сумний, в глибині ти знаєш: все добре> Це такий глибинний оптимізмЯкщо копнути глибше, виходить що це речі різної природи. Знання і розуміння, залежать від пам'яті та свідомості, а почуття - від дії гормонів. Мені здається, в моменті суму, людина не може відчувати щастя. "Знає в глибині: все добре" - лише розуміння того, що недовгий сум не вплине негативно на якість життя.
Але також я не вважаю це негативом. На фоні суму, щастя стає вираженішим і людині не потрібно багато для того, аби його відчути.
>>327466Про це й кажу. Зловити надовго його не можна, але можна створити умови, в яких такі моменти з'являтимуться частіше і яскравіше.