[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/b/ - Балачки

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1703170317.10016-.jpg ( 151.36 KB , 800x600 )

⋮⋮⋮   No. 324201

Люблю їздити в електричках. Часто згадую як в шкільні роки, їздив до діда на вихідні на них. Або вертаючись, спостерігав на засніжені поля і дерева. Які на світанку аж блистіли. А тепер їздити мені нема куди. Може пару років назад останній раз їздив. Можна звісно тупо сісти і поїхати куди небудь. Але моя раціональність не дозволяє мені так витрачати час і гроші, нехай і невеликі. Ну а так, порозказуйте може тут історій, які з ними пов'язані.

⋮⋮⋮   No. 324202 OP

В принципі сам і почну. Історія не моя і доволі тупа. Одного разу знайома розповідала як зайшла між вагонами і насерла там. Це була найкринжовіша розповідь в моєму житті. Навіть не від самого змісту, а від того що це розповіла миловидна тяночка.

⋮⋮⋮   No. 324203

File: 1703172339.058569-.png ( 1.09 MB , 758x1052 )

Є в мене одна історія, я тоді тiльки здав сесію та вирішивши відправитися до свого рідного міста. Замовивши квиток на поїзд, я вирушив з ентузіазмом, сповнимий чекань на зустріч із рідною місцевістю. Поїзд рушив, і я швидко знайшов затишне місце на другій полиці, готовий насолоджуватися мандрівкою. Але як тільки сон почав накривати мене, весь світ зник. Прокинувшись уночі, я почув, що щось не так. Один із прикордонників стукнув у моє ліжко і вимагав документів. Нічого спочатку не зрозумівши, я отримав шокуючу новину: я їхав не до міста свого призначення, а до Молдови.

Здавалося, весь світ перекинувся з ніг на голову. Але, замість паніки, у мене з'явилася дивовижна ідея. Я вирішив, що це шанс по-справжньому змінити своє життя. Коли я вийшов із поїзда, я вiдчув свободу та посміхнувшись рушив в невідомі пригоди. І ось мене зустріли дві дівчини, які, мов казковий сюжет, виявилися веселими та привітними молдованками. Вони запропонували мені веселощі та екскурсію по їхньому чарівному місту. До того ж, у них були просто неймовiрно великi груди у яких можно було потонути.

Невдовзі Молдова стала моєю новою домівкою. Я зрозумів, що назавжди залишусь тут, де кожний момент наповнений пригодами, новими враженнями та апетитними формами. І хоча рідне місто залишалося далеким спогадом, відтепер я відчував, що знайшов своє справжнє місце, де можу бути щасливим.

⋮⋮⋮   No. 324206

File: 1703172934.248981-.png ( 278.32 KB , 700x378 )


⋮⋮⋮   No. 324209 OP

>>324203
Є в мене одна історія, я тоді тiльки здав сесію та вирішивши відправитися до свого рідного міста. Замовивши квиток на поїзд, я вирушив з ентузіазмом, сповнимий чекань на зустріч із рідною місцевістю. Поїзд рушив, і я швидко знайшов затишне місце на другій полиці, готовий насолоджуватися мандрівкою. Але як тільки сон почав накривати мене, весь світ зник. Прокинувшись уночі, я почув, що щось не так. Один із прикордонників стукнув у моє ліжко і вимагав документів. Нічого спочатку не зрозумівши, я отримав шокуючу новину: я їхав не до міста свого призначення, а до України.

Здавалося, весь світ перекинувся з ніг на голову. Але, замість паніки, у мене з'явилася дивовижна ідея. Я вирішив, що це шанс по-справжньому змінити своє життя. Коли я вийшов із поїзда, я вiдчув свободу та посміхнувшись рушив в невідомі пригоди. І ось мене зустріли два мужика, які, мов казковий сюжет, виявилися сильними та хуястими ТЦКшниками. Вони запропонували мені веселощі та екскурсію по їхньому зруйнованому місту. До того ж, у них були просто неймовiрно великi руки з яких неможливо було вирватися.

Невдовзі Україна стала моєю новою домівкою. Я зрозумів, що назавжди залишусь тут, де кожний момент наповнений пригодами, новими враженнями та апетитними формами. І хоча рідне місто залишалося далеким спогадом, відтепер я відчував, що знайшов своє справжнє місце, де можу бути щасливим.

⋮⋮⋮   No. 324211

File: 1703173764.720014-.png ( 350.04 KB , 512x512 )


⋮⋮⋮   No. 324214

File: 1703175001.408181-.gif ( 1.04 MB , 425x319 )

Є в мене одна історія, я тоді тiльки закінчив університет магії та вирішивши відправитися до свого рідного Ельсвейру. Замовивши квиток на корабель, я вирушив з ентузіазмом, сповнимий чекань на зустріч із рідними теплими пісками. Корабель відплив, і я швидко знайшов затишне місце у другому гамаку, готовий насолоджуватися мандрівкою. Але як тільки сон почав накривати мене, весь світ зник. Прокинувшись вранці, я почув, що щось не так. На мене дивився якийсь одноокий темний ельф, легіонер вигнав мене на палубу і вимагав папери. Нічого спочатку не зрозумівши, я отримав шокуючу новину: я приплив не до міста свого призначення, а до Моровінду.

Здавалося, весь світ перекинувся з ніг на голову. Але, замість паніки, у мене з'явилася дивовижна ідея. Я вирішив, що це шанс по-справжньому змінити своє життя. Коли я вийшов із канцелярії, я вiдчув свободу та посміхнувшись рушив в невідомі пригоди. І ось мене зустрів Кай Косадес, який, мов казковий сюжет, виявився веселим та привітним спецагентом. Він запропонував мені роботу на імператора та екскурсію по Балморі. До того ж, у нього була просто неймовiрний прес та великий запас скуми, яким можно було обдовбатись.

Невдовзі Моровінд став моєю новою домівкою. Я зрозумів, що назавжди залишусь тут, де кожний момент наповнений пригодами, новими враженнями та скельними наїзниками. І хоча рідний Ельсвейр залишалося далеким спогадом, відтепер я відчував, що знайшов своє справжнє місце, де можу бути щасливим.

⋮⋮⋮   No. 324216

>>324201
The Best Of Norway's Railway Cab Views

> включай
> релаксуй
??????
> профіт

⋮⋮⋮   No. 324217

File: 1703177953.516761-.jpg ( 61.66 KB , 250x375 )

Є в мене одна історія, я тоді тiльки здав сесію та вирішивши відправитися до свого рідного міста. Замовивши квиток на поїзд, я вирушив з ентузіазмом, сповнений чекань на зустріч із рідною місцевістю. Поїзд рушив, і я швидко знайшов затишне місце на другій полиці, готовий насолоджуватися мандрівкою. Але як тільки сон почав накривати мене, весь світ зник. Прокинувшись уночі, я почув, що щось не так. Хтось стукнув у моє ліжко і вимагав документів. Нічого спочатку не зрозумівши, я отримав шокуючу новину, мене штовхав Олег Петрович: я їхав не до міста свого призначення, а в Кропивач.

Здавалося, весь світ перекинувся з ніг на голову. Але, замість паніки, у мене з'явилася дивовижна ідея. Я вирішив, що це шанс по-справжньому змінити своє життя. Коли я вийшов із поїзда, я вiдчув свободу та посміхнувшись рушив в невідомі пригоди. І ось мене зустріли два безоса, які, мов казковий сюжет, виявилися веселими та якісними дописувачами. Вони запропонували мені розбудовувати убк. До того ж, у них були просто неймовiрно смiшнi локальні меми.

Невдовзі Кропивач став моєю новою домівкою. Я зрозумів, що назавжди залишусь тут, де кожний тред наповнений зрадойобством, старими мемами та статтями з драматики. І хоча рідне місто залишалося далеким спогадом, відтепер я відчував, що знайшов своє справжнє місце, де можу бути щасливим.

⋮⋮⋮   No. 324276

>>324217
Братанчік, паста топ, продовжуй

Але про Олега Петровича надто рано згадав



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]