>>323678Втомився—зроби паузу, як ти правильно зазначив, кожне завершення—це початок нового.
Якщо під "слабкістю" ти маєш на увазі "вразливість" або "виснаженість", то чому б тобі не звернути увагу на свої амбіції та досвід?
Чим би не був викликаний твій песимізм, сум добре поєднується з чесністю, шляхетністю та пристрастю до/від випробувань.
Адже для впливовості дуже важливо бути сміливим та серйозним у намірах.
Є такий ідіоматичний вираз: "to be as bold as brass"—"бути сміливим, немов мідь" або "бути наполегливим, мов танк".
Тобі не обов'язково бути спеціалістом у всьому.
Добре мати систематизовані знання та цілісне бачення в обраній галузі, що підкріплені усвідомленою діяльністю.
Актуальність—це про ситуативну вигоду.
Краще мислити у категоріях користі, коли переконання збігаються з вчинками.
Для долання ліні достатньо буде:
1. Втомитись від бездіяльності
2. Уявити бажану мету
3. Скласти приблизний план дій
4. Навантажувати себе не "по експоненті", не ривками та марафонами, а більш збалансовано—"по синусоїді", в органічному, дисциплінованому ритмі.
5. Те, що не відповідає очікуванням наприкінці, навчитись виробляти акуратно та надійно, без "імпульсивної героїчності", бо ти ще можеш знадобитись самому собі здоровим.
Так, будь егоїстом настільки, наскільки твоє сумління тобі дозволяє.
Тому що для того, щоб мати змогу допомогти іншим, ти маєш першочергово попіклуватись про себе.
І навіть коли ти заглиблюєшся у деструктивне самокопання та нервові сумніви, пам'ятай про те, що твої можливості та впевненість набудовуються з практикою.
Кожний поганий досвід—це одночасно і межа, що спрямовує тебе в легшому напрямку, і це той дратівливий бар'єр, який треба оминути і просунутись далі, а після цього ще...
Варто приймати важливі рішення у спокійному стані.
Напевно знаєш цю приказку: "Легше не стає. Це ти стаєш краще".
І ще одна примітка: насолоджуйся відображенням власних зроблених справ для самопідтримки, це можливо марнославно, але й самокритично, і таким чином ти будеш менше залежати від чужої оцінки.
