⋮⋮⋮
No.
317319
Ну і в ітозі що, ти отримав настільки неймовірні можливості, і все заради чого ти їх використовуєш
Це просто наспросто якась хуйня, яка толком і не має ніякого значення.
Який сенс в цих всіх аналогіях, який сенс у всіх твоїх думках якщо ти нічого нічим не підкріплюєш
З разу в раз тільки фантазії і жодних дій, а якщо щось і робиш, то тільки якісь мінімальні потуги для галочки, щоб потім сказати: «дивіться, я насправді не ніхуя не робив, а все ж таки щось намагався змінити». Чи варто мені казати наскільки цього НЕДОСТАТНЬО.
Я кожен раз тікаю від любих жертв, і тільки те і роблю що шукаю винного у своїх проблемах, і зрівнюю своє життя з іншими. Проблема такої поведінки в тому, що ти не вийдеш з цього стану до тих пір, доки до кінця це не зрозумієш.
Проведи для себе, чи потрібні тобі ці зміни, а чи дійсно я настільки багато чого хочу від свого життя. Ці всі люди які просто стараються втекти від одинокості.
Невже це погано?
Чи маю я право хочаб когось засуджувати.
Не зря кажуть дивися за собою.
Життя не те що несправедливе, самого поняття справедливості як такого не існує.
Його просто НЕМАЄ. Ні в житті, ні в існування, ні в законах життя. Є тільки логіка і передбачуваний результат. Ось і все. А сидіти і думати що всьо має бути як має бути, по «правильному» діло тільки інфантильних та наївних людей.
Вони не бачать всієх картини. Я не бачу всієї картини, і напевно… ніколи не побачу. Адже я такий самий.
Кожен день змиряючись з тим що відбувається. Люди вмирають, вбивають, крадуть, народжуються в неповних сім’ях, народжуються й зовсім без сімей, не народжуються.
Само собою названі речі можна трактувати так як тобі заманеться, і сприймати їх тільки в рахунок твого світогляду і життєвого досвіду.
Ось чому люди завжди будуть йти на поводу у самих тупих і нелогічних дій.
Ось чому люди ніколи не перейдуть на сторону раціональності і освідченості, будуть й надалі робити примітивни речі для досягнення примітивних речей. З цього як завжди і скаладається життя.
Тому я ломаючи собі голову кожен раз з нелогічності вбивства зараби клаптику землі, кожен раз забуваю про слова сказані зверху.
Людина може будь що собі придумати, вірити в це, і думати що це істина в послідній інстанції абслютно відхиляючи всі точки зору. Так само як зробив гітлер. То що ж мішає іншим так само зробити, мислити так само, робити так же само.
А ведь якщо так задуматись, то норми моралі і справедливості це ті самі суб’єктивні правила, видумані людьми, і мають вони таку силу тому, що більшість їх підтримує. Всі мають думку що це
«правильно» і що «так має бути». В такому випадку люди спокійно могли придумати що катувати, спалювати, мурдувати, травити газом, ґвалтувати і робити тому подібні жаливі речі абсолютно нормально, і навіть необхідно, і це так само буде «правильно».
Тут одразу йде переосмислення вбивства. Адже любе вбивство «гріх», погань, несправедливість, і зовсім жах. Так і є, і я також притримуюсь такої моделі мислення, як завжди у суб’єктивному розуміні норм прав, моралі і справедливості.
Але коли ти вбиваєш заради захисту, то тут одразу це грає зовсім іншими барвами.
А смерті на війні й зовсім здебільшого не можливо порахувати нормально.
То чому ж дивуватись, потрібно виходити тільки з того що є.
З того що це Є, і ВСЕ. Це було, є, і буде.
Я кожен раз розбиваюсь об ці думки. Кожен раз накатує хвилею величезний сум і безнадійність на щось хочаб віддалено напоминаюче кращим.
