>>281769 - реформа Конституційного Суду;
- продовження судової реформи;
- протидія корупції, включно з призначенням голови САП;
- боротьба з відмиванням грошей;
- імплементація антиолігархічного закону, включно з рекомендаціями Венеціанської комісії;
- гармонізація аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про національні меншини.
https://en.wikipedia.org/wiki/Accession_of_Ukraine_to_the_European_UnionВисновок щодо заявки України на членство в ЄС:
"...
B. КРИТЕРІЇ ЧЛЕНСТВА1. ПОЛІТИЧНІ КРИТЕРІЇ1.1 Демократія
1.2. Реформа державного управління
1.3. Верховенство права
а) Судова влада
б) Боротьба з корупцією
в) організована злочинність
1.4. Основні права
а) Міжнародні рамки
b) Правова та інституційна структура
c) Ключові питання фундаментальних прав
2. ЕКОНОМІЧНІ КРИТЕРІЇ2.1. Функціонування ринкової економіки
2.2. Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС
3. ЗДАТНІСТЬ ВЗЯТИ НА СЕБЕ ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНСТВА#Угода про асоціацію Україна-ЄС
#Глибокий і всеосяжний, вільний торговельна площина
#Кластер фундаментальних основ
#Внутрішній ринок
#Договір про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA)
#Конкурентоздатність та інклюзивне зростання
#Горизонт Європи
#Дослідження Євроатома та Програма навчання
#Зелена програма та стале підключення
#Ресурси, сільське господарство та згуртованість
#зовнішні зв'язки
4. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇУкраїна є життєво важливою парламентсько-президентською демократією з конкурентними
виборами на національному рівні
і на місцевому рівні, заснованому на комплексній конституційній, законодавчій та інституційними
рамками, яка в цілому відповідає європейським і міжнародним стандартам.
Правова структура сучасного державного управління існує, але ще не повністю реалізована.
Україна здійснила успішну реформу децентралізації, включаючи фіскальну децентралізацію.
Було посилено незалежність судової влади та було створені незалежні антикорупційні органи,
включно з добре функціонуючим Вищим антикорупційним судом.
Незалежність антикорупційних інституцій від всіх інших залишаються вирішальними.
Підзвітність та ефективність судової влади потребують посилення, а недоліки у функціонуванні
правоохоронних органів, зокрема у боротьбі з корупцією, залишаються серйозною проблемою в
країнах усього світу.
Законодавчі та інституційні рамки, що забезпечують дотримання основних прав, створені та в
цілому дотримуються, але реалізацію необхідно вдосконалювати.
Активне та розширене громадянське суспільство є визначальною рисою української демократії.
Стійкість українських інституцій була якісно продемонстрована після російського вторгнення, з
урядом, що продовжує працювати на всіх рівнях.
Загалом, що стосується політичних критеріїв, Україна значно просунулася в досягненні стабільності
інститутів, що гарантують демократію та верховенство права, права людини та повагу та захисту
меншин.
Що стосується економічних критеріїв, то Україна продовжує демонструвати сильні макроекономічні
показники, гідно демонструє стійкість із забезпеченою макроекономічною та фінансовою
стабільністю, також після вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Це відображає не лише дуже сильну політичну рішучість, але й відносно добре функціональні
інституції.
Водночас амбітність структурних реформ для усунення корупції, зменшення державного втручання
та постійного впливу олігархів, зміцнення прав приватних власниківі та підвищення гнучкості ринку
праці продовжується, в Україні вдосконалюється функціонування її ринкової економіки.
Ємність щодо здатності впоратися з конкурентним тиском в ЄС буде надзвичайно залежати від того,
як пост-військові інвестиції в Україну освоєні та прослідковані, для того, щоб оновити її фізичний
капітал, аби це покращило результати у освітній галузі та стимулювало інновації.
Що стосується спроможності виконувати зобов'язання членства, то Україна від 2016 р. працювала
в напрямку імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі Глибокого та
Всеосяжної зони вільної торгівлі (AA/DFCTA).
Ці угоди вже охоплюють безпрецедентну кількість акцизів ЄС.
Україна поступово наблизилася до суттєвої деталізації акцизів ЄС у багатьох категоріях, має
загальний задовільний послужний список, хоча в деяких секторах країна є більш просунутою, ніж в
інших.
Україна є європейською державою, яка достатньо підтвердила свою відданість цінностям
яким засновано ЄС.
Тому Комісія рекомендує Раді що Україні потрібно дати перспективу стати членом ЄС.
Україна продемонструвала стійкість своїх інститутів, що гарантують демократію, верховенство
права, права людини та повагу та захист меншин.
Тому Комісія рекомендує надати Україні статус кандидата з розумінням, що вживаються наступні
кроки:
- прийняти та реалізувати законодавство про порядок добору суддів Конституційного суду
Суду України, включно з процесом попереднього відбору на основі оцінки їх чесності
та професійні навички відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя шляхом
Рада з етики та відбір кандидата для встановлення вищої кваліфікації
Комісія суддів України;
- подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активізації
та ефективні розслідування, а також надійний послужний список судових переслідувань і засуджень;
завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу шляхом сертифікації визначеного переможця конкурсу та запуску та завершення процесу
відбору та призначення нового директора Національної антикорупційного
бюро України;
- забезпечити відповідність законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей за стандартами
Групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF); прийняти загальний стратегічний план реформування усього правоохоронного сектору, як частину безпекового середовища України;
- імплементувати Антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економіку,
політичне та громадське життя; це повинно бути зроблено в законодавчо обґрунтований спосіб з
урахуванням майбутнього висновоку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- подолати вплив приватних інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує українські
законодавство з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та надає повноваження
незалежний медіарегулятор;
- завершити реформу законодавчої бази щодо національних меншин, яка зараз триває
підготовки відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії та прийняти негайний і
ефективні механізми реалізації
Комісія відстежуватиме прогрес України у виконанні цих кроків і звітуватиме про них,
разом із детальною оцінкою країни до кінця 2022 року.
Процес приєднання продовжується на основі встановлених критеріїв та умов.
Це дозволяє будь-якій країні в процесі просуватись вперед на основі власних заслуг, а також означає, що кроки ЄС назустріч можуть бути скасованими, якщо основні умови більше не виконуватимуться."
https://www.consilium.europa.eu/en/policies/enlargement/ukraine/
