https://uk.wikipedia.org/wiki/13_квітняМіжнародні
Всесвітній день рок-н-ролу.
Тааак, Олег Петрович любив рок-н-рол. Пам'ятаю, прийшов колись в клуб. Ну, там музиканти шкільного/студентського віку, позери всіх субкультур та інша наволоч. Я б не йшов туди, якби не знав, що й Олег Петрович там виступати. Програли пара гуртів-одноденок пісні про свої банальні пиздостраждання, коли виходить дівчинка та оголошує "Шо, уйобки??? А зараз на сцену вийде САМ БОГ РОК_Н_РОЛЛУ!!! На коліна, блядь, руки вгору!". Виходить, блядь, Олег Петрович в білому костюмі та зализаною назад лисиною. З гітарою, блядь, фірмовою своєю. З понтом встромив жек в свою акустику і давай хуячити свої хіти. Про що співав - я ніхуя не зрозумів, але виглядало ефектно. Щось "Бабу-бабу-бабууу, їбу-їбу-їбуууууу...", чи ще якийсь вокаліз примітивний. Всі скандують-танцюють, кричать "Настрой гітару, сука!", а Петрович хуяре, блядь, як і треба хуярити рок-н-рол, бо розумів, що кожної секунди у звукача нерви здадуть і він його вимкне нахуй, тому треба було грати Якісно. Але у Петровича першого нерви здали. Той мудак москальський, бачите, слух у нього музичний, заїбав Олега Петровича, щоб той гітару налаштував. олег Петрович налаштував гітару йому об голову. Ну, думаю, блядь, Олег Петрович мою гітару мені вже сьогодні не поверне...