[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/b/ - Балачки

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1608664767.607301-.png ( 127.53 KB , 451x674 )

File: 1608664767.607301-2.png ( 55.56 KB , 410x410 )

⋮⋮⋮   No. 197267

В мене одразу якось не склалося життя.
Я народився в кінці XX сторіччя і крепко так просрався на акушерку. Нею була тьотя Юля, бо народжували мене вдома. В моїй країні мене б продали за 5000 гривень, що на той час було співрозмірно ніхуйовій тусі з феєрверками, але я одразу сподобався моїй мамці. Ріс я в Нових Чернівцях, де регулярно отримував пизди від місцевих та був свідком ніхуйового на той час технологічного прогресу - мобіл. Кнопочні мобіли тоді були всюди і люди ходили і тупо охуєвали з їх охуєнності. А ось батя... Батю я не знаю, та на спомин про нього лишився піджак з заляпаним якимось кефіром бейджем, на якому написано "пи ой б к". Напевне, був важною людиною. Змалку мене віддали у музичну школу імені Івана Гречки. Казали купить мені драмапідарас, бо тоді на ньом модно було грати, але їбанута мамця, яка переживала не найліпші фінансові часи (конєчно блін, без баті-бізнесмена та його зарплати в доларах) повела себе дивно. Вночі вона пішла з хати, зайшла у сусідський сарай і звідти доносились якісь звуки, наче корова мичала, але не дуже й корова. Прийшла вона замурзана, втомлена але щаслива. На наступний день мені було куплено новенький, блискучий драмапідарас на ножній тязі. На питання де гроші, мамця казала, що тяжка праця доярки та вміння користуватися природніми ресурсами все порішало. Я тоді не понімав, про що вона. Виріс і поняв, що в ті часи доярок не дже цінували, і вона ховалась, аби підзаробити. Страшне було врем'я.
Ну от пішов я в школу. Грав собі пацанячі пісеньки по типу "Гуляла Оля боса" або "Вбив фашиста на війні". Та й ви таке співали не раз, я знаю. Навіть взимку ходив в цю йобану музшколу. Підари блять, так дітей мучить! Машина в кучугурах застряє, люди під лід провалюються, а вони "бу-бу-бу блять. Незарах за семестр за один пропуск". Муділи... Але я вивчився, бо в нормальну школу не ходив. Тіко музикальну. Там в випусних класах познайомився з дружбаном найліпим - Тарасом Безосом. Прізвище жидівське, я знаю. Але знайдіть мені порядну єврейку, щоб без гріха. То врем'я було таке. Ну от на випускний бал в музичній школі ніхто не танцював. Всіх учнів збирали і змушували грати на цих остогидлих інстрментах фінальну симфонію. Хто сфальшивить - направляється заново вчитись. Ну от ми сіли, дістали з чохлів інструменти. Табулатури там, смички, всю цю хуйню. Ну і нам кажуть урочисто. А там зала була, гості, мама моя прийшла. Трошки випила місцевої горілки, але красіва. Ну сіли, затихли. І тут дирежер такий поведе паличкой (я вже забув як зветься та деригентська хуйня музичною мовою) і ми почали... А тут такий пройоб, що розповісти стидно. Короче... Мені хтось в драмапідарас якусь рідину залив. Ну я бля починаю грати, а воно фонтаном на всіх. Бризь-бризь. Пизда. Ото дарма я перед грою інструмент не налаштував, коли всі ладнали. "Та пох, і так покате" думав. Ні-ху-я. Всі всралися. Всіх залило. Я сиджу яко бовдур і соромно. Почервонів.
Зоставили на другий год мене, та я послав їх. Не буду ще рік марать на цю фігню. Піду працювать ліпше на підприємство. То криза була, змінювались уряди, листівки й плакати всюди... Лемент... Реклама політична. Я не шарю, але по мобілі казали, що в політиці великі гроші крутяться. Ну я пішов до виборчого штабу якогось місцевого депіка. Питаюсь - робота для музики є? Десять год на драмапідарасі граю. Розмовляю гірше блять умію, ніж на цій фігні пілікати. Ну мені й у відповідь кажуть: "На номер. Подзвониш. Нам така піар-акція потрібна". Ну круто, думаю, охуєнно. Влаштувався на роботу. Приходжу додому. А мамка вибіга й кричить: "В хаті гадюка! Гадюка в хаті!". Ну я ж вже здоровий лось. Заходю в хату. Питаю: де? Там каже, в твоєму інструменті.
Ото я тоді закляк... Мій драмапідарас... Моя гордість і сила... Взяв-схопив його, дивлю в щілини: нічо нема. Встряхую його, а з нього хуяк - змія впала. Я злякався. Мама пискнула. Вопщєм, вронив я... Зламав інструмент... Ото тепер виговор дадуть на роботі. Ще не працював, а вже звілнили. Думав кар'єрою президентом стану, а хуй там. Ну нічого. Треба правду казать - мене так дід вчив по маминій лінії. Дзвоню тому депіку. Кажу так і так, інструмент зламав. Грошей на новий нема. Ну у відовідь мені кажуть: а ми свій замовили. З символікою. Щоб красівий був, презе... презенд... презентабульний. О! Ну, думаю, окей.
Приходю на перший день. В костюмі. Дають мені новенький драмапідарас. А там захід такий цікавий був. Всюди люди, стрічки якісь... Колонки там... Ну от, кажуть, виходь на сцену і зіграй, як ми тобі казали. Виходю на сцену. Граю. Хорошо тоді зіграв. То мій трімф був. Кажуть з-за куліс йти зі сцени. Ну, я пішов. І тут диктор каже: дякую за спонсорування юних талантів пана Пиздойобука Мирослава. Я прозрів. Одраз поняв. То ж мій батько. Вибігаю на сцену, а за мною охоронці. Я перший, а вони за мною. Потім бах! Тіко й пам'ятаю, що люди кричали "Ганьба! Ганьба!" Ну от і все. Далі молоко. Потім, наче від сну прокидаюсь. Прив'язаний до ринви в тім же сараї. Озираюсь. Там ще й мамка моя спить. Теж прив'зянана. А обоє ми в якийсь ринві. Хуй поймеш що воно. Ну виходять якісь чорти в масках. Один худенький такий, писклявий й трошки сколіозний на вигляд. Нам про сколіоз на семінарі з правильної статури казали. Вийшов каже "Так нічо не поняли. Ви мені все зіпсували, чмоньки. Я ж дав вам знак - гадюку в драмапідарасі. Думав тебе, бовдуре, або твою шльондру-мамцю вжале. І не будеш грати" Я ж почав мукати й пищати (бо ротяка зв'язана). Мамця теж прокинулась і почала лементувати. Наче пізнала цього чувака. Ну от він і продовжує: "Дарма я вас блять взагалі не угрохав. І ти мені ще відповіси за всю хуйню, дибіл малолітній." Тут я все поняв. Все-все. Але він продовжив: "значить так, я запускаю свині і вони жеруть вас, бо негодовані вже тиждень." І пішов. Я ж вирвався, бо мене погано прив'язали. Аж тут випустили свиней. Я підстрибнв, схопився за балку зверху. А знизу... Знизу маму... Розірвали... Там крові... Кричала... Я тримався руками й плакав, та дякував бога за те, що той не навчив свиней дивитись вгору, а тим паче - стрибати. Витягнувся ледь-ледь. Торкнувся кишені- мобіли нема. Я тоді все поняв... То чувак- і є мій батя. Він походу був якимось главним в муз школі. Мама з ним повелася, але він використовував її. А я думав, що вона корів тут доїла, але ж в цьому сараї тільки свині. Ніколи корів не було. Ото вона й заробляла мені на драмапідарас. І навчання так оплатила. А коли я опозорив всіх (до речі то Тарас Безос мене підставив) на фінальному виступі то взяв мене Пиздойобук на олівець. Не хотів відпускати зі своєї музшколи. Ще й лякав виключенням за прогул в хурделицю. Просто йому треба було з моєї мамці тягнути гроші за навчання. Точніше, щоб вона продовжувала смоктати йому. Тому й тримав постійно і такі умови робив, щоб я зостався постійно на другий рік чи ще як. Мама ж не лишить дитину без навчання. Думав у таку собі панщину і мене запрягти і мамку в сексуальне рабство. Щоб я на другий рік зостався. І щоб робив на нього. Хату дровами топив чи якесь ще рабство, яке не навчальне. А я втік. А він слідкував за мною, бо на фінальному виступі симфонічному велика ганьба була, яку ж він підлаштував руками Тараса Безоса. Хтів мене на другий рік лишити, що б з мамкою моєю їбатися, а я вирішив покінчити з навчанням й піти робить. От я якраз і пішов до депутата (тепер я розібрався хто є хто). Депутат був другом Мирослава і прийняв мене. А я дурний думав, що то йому мої навички треба. Наївний... То йому Пиздойобук підказав. Ну мене й прийняли, а покликали на виступ противника того депутата. Зануди ще кажуть "опунєнта". Чи "опортуніста?". Я не знаю як в них там. Ну вопщєм. Рішили подляну мені зробить за те, що я не продовжив навчатись, а тому мама перестала смоктати йому. Вирішили травонути мене або її. Але не зрослося. Взнали вони, що побив драмапідарас, коли гадюку виймав, то вирішили по-іншому нагадити. Ну мені підігнали драмапідарас з символікою опонента та витягнули на захід його. Я прийшов, а в них якось мене в номер втулили, хоч мене там не мало бути. Ну, той депік, до якого я влаштовуватись прийшов поняв. Йому Мирослав сказав, що може його опоненту підкласти свиню і у нього на прикметі є один чудік (я). Ну то вони моїм виступом вирішили йому все спортить. Я виступив, мене прогнали зі сцени, а тоді в мене сумніви закрались в тому, чи мав я виступать. Ну, не подумав, вибіг. То мені «ганьба» люди кричали. То найболючіше було осознавать, що твій талант не цінять. Ну мене охоронці й прибрали, бо позорив кандидата. Вони прознали, що план виступу хтось підмінив. Далі мене вирубили, викинули з заходу. І тут же підібрали люди Пиздойобука. І прив’язали в ринві з матір’ю, аби більше проблем з нами не мати. Бо ми б забагато розповіли і про депіка та його мутки нечесні проти опонента (підміну плану виступу на мене з метою опозорить), і про гадюку, і про що завгодно.
От сижу я собі, про політику думаю, а в мене матір свині доїдають. Піду хоч приберу.

⋮⋮⋮   No. 197273

Пиздець

⋮⋮⋮   No. 197274

Чому ти не влаштував їм бидлопідорасинг?

⋮⋮⋮   No. 197275

I somehow didn't have a life right away.
I was born in the late twentieth century and so hard fucked up as a midwife. She was Aunt Julia, because I was born at home. In my country, I would have been sold for 5,000 hryvnias, which at the time was commensurate with a fucking party with fireworks, but I immediately liked my mother. I grew up in Novyi Chernivtsi, where I regularly received pussies from locals and witnessed at that time technological progress - mobile. Button mobile phones were everywhere then and people walked and stupidly guarded from their fuck. And here is my father ... I don't know my father, but in memory of him there is a jacket with a badge smeared with some kefir, on which is written "pi oy b k". Probably an important person. From an early age I was sent to the Ivan Grechka Music School. They told me to buy a dramapidaras, because it was fashionable to play it then, but the fucking mother, who was going through not the best financial times (of course damn, without a bati-businessman and his salary in dollars) behaved strangely. At night she left the house, went into the neighbor's barn and from there came some sounds, as if a cow was mooing, but not very much a cow. She came frowning, tired but happy. The next day I was bought a brand new, shiny dramapidaras on foot. When asked where the money was, the mother said that the hard work of the milkmaid and the ability to use natural resources solved everything. I did not understand then what she was talking about. He grew up and realized that in those days milkmaids were not valued, and she hid to earn extra money. It was a terrible time.
Well, I went to school. He played himself boyish songs such as "Walking Olya boss" or "Killed a Nazi in the war." And you sang it more than once, I know. Even in winter I went to this fucking music school. Gifts are fucking, so children are tormented! The car gets stuck in the mounds, people fall under the ice, and they "fuck boo-boo-boo. Not for the semester for one pass." Mudili ... But I studied because I didn't go to a normal school. Tiko musical. There in graduation classes he met his best friend - Taras Bezos. The name is Jewish, I know. But find me a decent Jew, without sin. That time was like this. Well, no one danced at the prom at the music school. All students were gathered and forced to play the final symphony on these disgusting instruments. Whoever fakes is sent to study again. Well, we sat down, took the tools out of the covers. Tabs there, bows, all this shit. Well, we are told solemnly. And there was a hall, guests, my mother came. Drank a little local vodka, but beautiful. Well, they sat down, calmed down. And here the director will lead with a stick (I have already forgotten the name of that conductor's shit in musical language) and we started ... And here such a gap that it is a shame to tell. In short ... Someone poured some liquid into my dramapidaras. Well, I'm starting to play fucking, and it's a fountain for everyone. Breeze-breeze. Cunt. No wonder I did not adjust the instrument before the game, when everyone was fine. "Yeah, and so pokate" I thought. No-hu-ya. Everyone shit. Everyone was flooded. I sit like a fool and ashamed. He blushed.
They left me for the second year, and I sent them. I will not spend another year on this bullshit. I'm going to work better for the company. It was a crisis, governments, leaflets and posters were changing everywhere ... Lament ... Political advertising. I'm not lazy, but on the mobile they said that in politics a lot of money is spinning. Well, I went to the election headquarters of a local deputy. I ask - is there a job for music? I've been playing drama for ten years. I speak worse fucking skills than on this bullshit chickens. Well, they tell me in response: "To the number. You will call. We need such a PR campaign." Well cool, I think, fucking. I got a job. Come home. And the mother runs out and shouts: "In the house of a viper! A viper in the house!". Well, I'm a healthy moose. I go into the house. I ask: where? There he says, in your instrument.
Here I cried then ... My dramapidaras ... My pride and strength ... I took it, grabbed it, looked into the cracks: there was nothing. I shake it, and out of it the dick - the snake fell. I was scared. Mom squeaked. In general, I dropped ... I broke the tool ... Now they will reprimand me at work. He hasn't worked yet, but has already been fired. I thought of a career as president of the state, and the dick is there. Well, nothing. I must tell the truth - that's how my grandfather taught me through my mother's line. I'm calling that depik. They say so and so, the tool broke. There is no money for a new one. Well, in the report I am told: and we ordered our own. With symbols. To be beautiful, prese ... present ... presentable. AT! Well, I think okay.
I come on the first day. In a suit. They give me a brand new dramapidaras. And there the event was so interesting. Everywhere people, some tapes ... Columns there ... Well, they say, go on stage and play, as we told you. I go on stage. I'm playing. He played well then. That was my triumph. They say to leave the stage behind the scenes. Well, I'm gone. And here the announcer says: thank you for sponsoring the young talents of Mr. Pizdoyobuk Myroslav. I saw through. I understood immediately. So is my father. I run to the stage, followed by the guards. I am the first, and they are after me. Then bach! Tiko and I remember that people shouted "Shame! Shame!" Well, that's all. Next is milk. Then, as if waking up from sleep. Tied to the gutter in the same barn. I look around. My mother also sleeps there. Also tied. And we're both in a gutter. Fuck you understand what it is. Well, there are some devils in masks. One is thin, squeaky and a little scoliotic in appearance. We were told about scoliosis at the seminar on the correct physique. He came out and said, "I didn't understand anything. You ruined everything for me, snot. I gave you a sign - a viper in a drama. I thought you, a fool, or your slut-mother would sting. rotyaka connected). My mother also woke up and started moaning. As if she knew this dude. Well, he continues: "In vain I did not threaten you at all. And you still answer me for all the crap, moron juvenile." Here I understood everything. Everything-everything. But he continued, "So, I'm running pigs and they're eating you because they've been angry for a week." And left. I escaped because I was badly tied up. That's where the pigs were released. I jumped up, grabbed the beam from above. And from below ... From below my mother ... They tore ... There was blood ... She was screaming ... I held my hands and cried, but I thanked God for not teaching the pigs to look up, and even more so to jump. Stretched out a little. He touched his pocket - no mobile. I understood everything then ... That's dude - and there is my father. He hike was somehow a major in the muses school. Mom got along with him, but he used her. And I thought that she milked cows here, but in this barn only pigs. There have never been cows. Here she earned me a drama. And I paid for the training that way. And when I disgraced everyone (by the way, Taras Bezos framed me) at the final performance, Pizdoyobuk took me to the pencil. He did not want to leave his music school. He was also frightened by the exception for absenteeism. He just had to take money from my mother for training. More precisely, that she continued to suck him. That's why I kept it constantly and made such conditions for me to stay permanently for the second year or so. The mother will not leave the child without education. I thought of harnessing myself and my mother into sexual slavery. That I stayed for the second year. And to do it. He burned the house with firewood or some other non-educational slavery. And I ran away. And he followed me, because at the final symphonic performance there was a great shame, which he arranged with the hands of Taras Bezos. He wanted to leave me for the second year to fuck my mother, but I decided to finish school and go do. So I just went to the deputy (now I understand who is who). The deputy was a friend of Myroslav and received me. And I foolishly thought that he needed my skills. Naive ... Then Pizdoyobuk told him. Well, I was accepted, and I was called to speak by the opponent of that deputy. Boredom still says "opponent". Or an "opportunist?" I don't know how they are there. Well, in general. They decided to do it for me because I did not continue to study, so my mother stopped sucking on him. They decided to poison me or her. But it did not grow together. They learned that he had beaten the dramapidaras when he took out the viper, so they decided to remind him in a different way. Well, they fitted me with a drama with the symbols of the opponent and pulled him to the west. I came, and they somehow housed me in the room, although I should not have been there. Well, I understood the depic to which I came to get a job. Miroslav told him that he could put a pig on his opponent and that he had a freak (me) on the sign. Well, they decided to play everything for him with my speech. I performed, I was kicked off the stage, and then I had doubts about whether I should perform. Well, I didn't think I ran out. Then people shouted "shame" at me. It was most painful to realize that your talent is not appreciated. Well, the guards removed me because I disgraced the candidate. They found out that someone had changed the performance plan. Then I was cut down, thrown out of the west. And then people picked up Pizdoyobuk. And they tied us up in the gutter with my mother so we wouldn't have any more problems with us. Because we would talk too much about the depik and his troubles dishonest against the opponent (substituting a speech plan for me in order to disgrace me), and about the viper, and about anything.
Here I am sitting, thinking about politics, and my mother is eating pigs. I'll go at least clean up.

⋮⋮⋮   No. 197277

>>197275
Why didn't you make him bydlopidorasing?

⋮⋮⋮   No. 197278

>>197277
Тому що латинкойоби-підараси

⋮⋮⋮   No. 197279

>>197275
Columns замість speakers у позначенні колонки

Ага, форчан🤙

⋮⋮⋮   No. 197294

Якісні історії від якісних драмапідарастів.
Пошана письменнику!



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]