/b/ - Балачки

Привіт, несплячий

Привіт-привіт.

>>196202
> Є бірдмани в Дніпрі?
Ее нє, це мені треба по Дніпру плести, щоб дістатися Дніпра ліл, тавтологія якась..

Звідси ніби нікого нема. Можеш спробувати пошукати автостопщиків, гугли студкауч, раніше була конфа в тг

Так то дніпро мені взагалі не сподобалося, йобані хрущовки і ніхуя.

Ось тобі чатик.
https://t.me/studcouch_at

Бамп

>>196202
Там одні кацапи живуть, ніхто з них не сиде на кропивачі.

Я є, але я не піду бо хікка.

І як там, опе?

Наступну ніч теж ночував на вокзалі.
Спочатку стрельнула сижку дівчина з зовнішностю безхатньої, пригостила боярою - купив енергетика і набовтав фарма-рево. Думав всю ніч з нею романтично гуляти і ділитись досвідом. Розказала що з місцевими безхатьками розводить і краде у людей, думав в процесі спілкування все ж вияснити нащо сіяти таким чином смуту і ризикувати, якщо працювати і легше і вигідніше і азарт свій найти можна, але вона зустріла свого знайомого, напевне, баригу і попрощалась.
Після цього притусовався до двух хлопців, бо попросили вже не пам'ятаю - чи сигарету чи телефон набрати. Вирішив, що раз двіжувати так двіжувати, їбав я в самоті сидіти ледве не ціною життя. Купив їм пиво, добровільно віддав 2 пачки цигарок, включав репчину яку вони просили. Постійно намагались впевнити закласти телефон, погрожуючи що можуть і вбити за таке і вже вбивали, на що я відповідав, можеш вбити і тоді забирай, мені похуй. Потім тусовався з охоронцями сільпо і розказував про свою долю. Охоронець постійно казав що я пиздун і в чомусь мене підозрював, було цікаво його таким чином підтролювати. Потім вони послали мене нахуй гуляти, я пішов знову на вокзал, де сидів навіть не в залі очікування а прямо в ході. В результаті той що погрожував дав 6 гривень на зал очікування і посидів зі мною до ранку, користуючи мій телефон для сидіння вк. Десь годину тупо дивився дебільні сторіз, я ледве телефон в нього забрав.
Хоч і проїбав власну готівку і 200 гривень гловівської каси та 2 пачки сиг на них, думаю що час пройшов хоч і стресово, але цікаво. З касою врятував батько, дозволивши зняти 500 грн з біткоїнового рахунку для заощаджень.
Потім попрацював 4 години, заробив на хостел, де добряче виспався, але все ж не зміг змусити себе помитися (в мене з дитинства фобія митися взагалі, а до всього там тупо добитись теплої води і попасти в душ без черги важко і стресово). Заснув в дуже депресивному настрої через всі марнотратні пройоби і усвідомлення що за гроші я точно щасливим не стану щасливим, а навпаки все проїбу і краще б висів на шиї у батька в селі, так би хоч його розважав а не вокзальних ворів і вбивць.
Проспав 2 години, які планував працювати сьогодні ранком, ще й не знайшов останню пачку сигарет і подаровану круту турбозапальничку, напевно хтось витягнув в хостелі з кишені куртки, через що був дуже розлючений і сумний.
Зайшов в кіоск за сигаретами, а там стояв промоутер снюсу Velo. Одразу сказав що шарю і пробував але купувати не буду бо нема гроші - а вона сказала що за кілька питань дасть мені коробочку снюсу безкоштовно. Ніхуя собі, сказав я, Господь не хоче щоб я сьогодні сумував. І справді, 6 замовлень за 3 години, там 70, там 50, там 20 грн чайових, коротше хороший день. Зараз сиджу в кафе, допишу пост, і під мельдонієм планую ударно попрацювати скільки зможу. Ночувати буду хз де, вокзал якщо чесно не дуже хочеться відвідувати, та й хостел теж.

>>196415
Якось сумно це все читати. Ти любиш ризикувати чи просто тобі дійсно похій?

піхвець, які ці соціохвойди бридкі. Читаю оте твоє "давай може десь посидимо ото в неділю" і таке відчуття, ніби мозкові клітини відмирають. Яке ж ти бридке чмо, фу.

Після останного свого посту успішно, було, працював доставкою, трошки витрачав більше, ніж заробляв, але викручувався.

Настав день святого Миколая, і як я зрозумів, свято це точно не моє - після того як я вирішив трошки побухати на вулиці з рандомом, чим зухвало вихвалявся в чаті дніпровської тусовки, під кінець у сумі випитих 400 г горілки я втратив пам'ять, і виявив себе без сумки, каси близько 1350 гривень, телефона, паспорта, павербанку, одного чобота, трошки брудним і обриганим і в конфлікті з охоронником автовокзалу, який мене жорстко принижував.
Дійшовши до поліції, благав про допомогу якусь - але вони з мене посміцялися і казали у такому стані і вигляді йти гуляти (хоча я був би радий пересидіти, наприклад,у витверезувачі).
Щоб якось привернути до своєї проблеми уваги, я скинув з себе все що лишилося, кидався під машини, після чого ліг у позу ембріона і чекав смерті від переохолодження.

Дочекався того, що мені викликали швидку, і лікарі вислухавши мою історію, все ж проявили до мене жалість і погодились покласти в палату.
Відсипався після горілки я поруч з набагато більш нещасними людьми - у одного штир в нозі і кривава діарея, у другого стопи в стані некрозу, третій взагалі ледве живий труп, якого санітарки все повертали щоб не було пролежнів.
Відіспавшись, я все ж зрозумів де опинився, і що якщо я буду продовжувати так загулювати і провокувати реальність, навряд чи легко помру, а скоріш буду до 40 років в такому ж стані як мої сусіди по палаті, що набагато гірше. Тим більше що я вже втретє, а то і вчетверте гублю свої речі через бухло (п'ятий раз я просто їх викинув у баклофеновому делірії, і до цього часу не зміг відновити атестата і поступити хоч кудись, але те вже інша історія).

Ну я вже з безвиході почав молитися (хоч і атеїст, але спробувати треба). Пішов на обід - і там п'ятидесятник Іван розпитав мене що сталося, після чого дав 50 гривень, запропонував зателефонувати зі свого телефона родичам. Я не відмовився - позвонив до бабусі, вона сказала позвонити до батька, а батько вже встиг зв'язатися з френдами з його тисячної фейсбук аудиторії, які ось буквально, в цей самий момент, під'їхали до мене до лікарні.
Френд у нього виявився неабиякий, а досить відомий музикант з власним лейблом, і хоч я думав що буду на пташиних правах (він навіть і не думав мене вписувати, а просто привезти речі і продукти, я просто не зрозумів батька, а він і сам не все адекватно сприймає у цій реальності, так як мислить про більш глобальні речі) чекати переказу від бабусі щоб оплатити раптову ночівлю, проїзд і продукти - ми досить швидко знайшли спільну мову і навіть разом за вечір зробили заготовку для EP з моїм голосом та словами про усю цю ситуацію.

Вже не кажучи про те, що хоч і не з першої спроби, але я в поліції отримав документ про подану заяву, роздрукував копію паспорту з хмари, мені взяли квиток на поїзд додому, дізнався всі необхідні дані для відновлення хоч електронного паспорту, і з фатальної поразки все вилилося в епік він.

Хоч я і атеїст, але схоже прийдеться з цим зав'язати, як і з бухлом і деструктивно-провокуючим образом життя. Як мінімум, у найближчу середу вважу за повинне прийти до п'ятидесятників у своєму місті.

Зараз чекаю на поїзд, перед ним ще пару годин затусуюсь в клубі у найрадикальнішому для цього місця прикиді (який мені підігнали в лікарні і в якому я справді схожий на бесхатька).

Єдино що фатально втрачено - 1000 грн каси кур'єрської служби. Телефон візьму старий бабусин і пообіцяю собі більше не просити дорогих подарунків типу крутого смарфона у родичів, бо чим дорожче речі я ношу з собою, тим болючіше їх втрачати, а втрачаються речі аж занадто легко.

>>197295
Навіть не мав сумнівів, що з тобою станеться щось подібне. Не зловтішаюся, а просто прикро, що був правий.

>>197295
Пиздець у тебе "пригоди".

>>197295
Типовий внутрішній туризм в Україні.

>>197303
Для більшості місцевих домосиднів оці історії - з паралельної реальності.

>>197295
> батько вже встиг зв'язатися з френдами з його тисячної фейсбук аудиторії
де на твого батька можна підписатися?

>>197305
https://www.facebook.com/krowsky
>>197304
Не виключено, шо провокую такі ситуаціі не тільки тому що дурний, а щоб було про що писати, бо якось не генерувати контент і тупо ібашити на нудний роботі без вражень і прожити так життя, де повно різного цікавого і небезпечного, якось нудно.

До речі, мій телефон промандрував з Дніпра на поізді до сусіднього Кам'янського, і лише там через 6 годин йому зробили Хард-резет, тобто якби я був тверезий і звернувся вчасно до поліціі і був досить напористим і трішечки приватним детективом, міг би навіть його силами тамтешніх копів повернути собі. Але тверезих грабують та обкрадають дуже рідко, та і поліція допомагає п'яним з нульовою мотивацією.

>>197306
З такими пригодами тебе може йобнути насмерть якийсь рандомний бомж чи дрібний гопарь. А це буде дійсно велика втрата для УБК.

>>197295
Живий! Отримав цінний досвід, нові можливості та знайомства. В чомусь розумію, радію за тебе.

Які висновки можна зробити?

Завжди варто бути уважним та сміливим у малознайомому оточенні, дотримуватись розумних меж/важливих принципів, щоб зберегти свій потенціал та досягти результату.

Занадто не афішувати подробиці своїх промахів/планів на майбутнє без зайвої необхідності, бо це може привернути небажану увагу та суттєво вплинути на відносини з умовними прихильниками.

І для того, щоб навчитись не тільки уникати зайвих ризиків, а ще й вміло використовувати можливості, слід самоорганізовуватись за допомогою корисних практик, бути послідовним щодо свого вибору та вчасно реагувати на зміни.

Принциповість для оперативності.
Пріоритетність для точності.
Зібраність для витривалості.

Mark Selorehub - Приїхав Я В Дніпро by Dnipropop
Кому ліньки читати, слухайте трек у моєму виконанні. Підписуйтесь і слухайте музику лейблу dnipropop!

>>196202
Де ти знаходиш цих людей? Як ви проводите час?

>>197964
Люблю прибухнути, і на вулицях докопуватись до людей. Хтось пропише по їбалу, але трапляються і доброзичливі самотні хлопці і дівчата. Переважно їбемося в сраки.

>>197965
Але ти кажеш саме про людей з борд! Не з вулиць. Чи ти не ОП, курво?

>>197964
на бордах жеж. хтось зі смоктачу, хтось познайомився на сходці ще найпершого двачу і там сформувалась своя самобутня туса з деяким відривом від іміджборд культури.
так то якщо буде достатнь людей на кропиві то будуть і кропивасходки, там, якщо є бажання таким чином соціалізуватись - і знайдемось.

>>197965
не трапляються. всі дають по єбалу, жодний в сраку.
оп

>>197964
проводимо час по різному.
великі тусовки діляться на групи по інтересам. київські з двачу-тиречу хто впорює хто бухає, а на сучасних сходках де переважно успішні айті зумери, грають в настолочки. ну це з мого досвіду, думаю в різних епохах/містах може бути інакше

>>196202
Унтерменш сраний аж гидко стало від твоїх каракуль.

>>197978
> великі тусовки діляться на групи по інтересам
так завжди було.

>>378519
Дядь, це один з меморіальних тредів вже загиблої знаменитості Кропивача - Марка Наркомана-робітника в польщі-селюка-штурмовика.

Він прожив цікаве життя сповнене пригод і болісного пошуку сенсу життя. Він був цікавою особистістю що не боялася ризикувати і експериментувати.

https://kropyva.ch/b/res/364137.html
Його пригоди на кропивачі починалися в далекому травні 2020-го року.
https://kropyva.ch/b/res/167662.html

>>378523