⋮⋮⋮
No.
31
Нитка текстів
–
Notepad++ — напевно один з найкращих і найперших текстових середовищ на Вікнах.
https://notepad-plus-plus.org/—
Sublime Text — але його замінив цей. Колись був доволї зручним і популярним. Але розробляють чи підтримують — доволї повільно. Ось минуло десь рік і тільки оновили версїю нещодавно. А також инколи пропонує придбати лїцензїю. Але досї непоганий для редаґування тексту (не розробки)
https://www.sublimetext.com/На
Electron—
Atom — коли закинули ST, перейшов сюди
https://atom.io/—
VS Code — але це швидше за Атома і непогане, навіть якщо це від Microsoft.
https://code.visualstudio.com/Инше
—
vim — Також трохи пробував , цїкава штукенцїя, але (1) трохи тупо для тих, хто використовує часто дві розкладки мов (2) більшість сучасних редаґувачів включають vim-режим
https://vim.sourceforge.io/Тут також можна обговорювати додатки до редаґувачів.
⋮⋮⋮
No.
32
>для редаґування тексту (не розробки)
не розробки? ідеально для розробки. ну так, для розніжених кодерів що не вже не можуть без автодоповнення мабуть буде тєжко.
але тут можна робити движ
⋮⋮⋮
No.
33
Чого не згадав продукцію jetbrains?
⋮⋮⋮
No.
36
>>33 Я багато чого не згадав:
– Emacs
– Brackets від Adobe:
http://brackets.io/– NetBeans (переважно для Java)
>>32Взагалї автодопова — це зручно, особливо якщо проєкт завеликий. Просто автодопова є і в ST. Але суть не в цьому, ST доволї обмежений по API.
⋮⋮⋮
No.
37
>>31> vimнайкращий редактор у світі, особливо Neovim
\thread
⋮⋮⋮
No.
38
>>36Якщо мені не зраджує пам'ять, то Net Beans безкоштовний офіційно, і на ньому виходить можна писати комерційне ПЗ.
⋮⋮⋮
No.
39
Юзаю PHPstorm від jetbrains. Розлінився як кіт в м'ясника. Але пошук по усьому проекту - це те, чим жоден редактор не похвалиться.
⋮⋮⋮
No.
41
>>39> пошук по усьому проекту - це те, чим жоден редактор не похвалиться. vim уміє це
⋮⋮⋮
No.
65
>>62то є кацапи, вкрадуть ваші паролі. Не користуйтеся цим
⋮⋮⋮
No.
74
>>37хочу спробувати вім, поки вмію тільки виходити з нього. є якісь гарні гайди, як осягнути джен за 21 день?
⋮⋮⋮
No.
97
kdevelop
/thread
⋮⋮⋮
No.
98
>>97> kdevelopвимагає X сервера. Не тру
⋮⋮⋮
No.
207
хтось справді юзає вім? хочу спробувати, але чогось страшно.
⋮⋮⋮
No.
273
>>31А навіщо локальні ІДЕ? Я на
codeanywhere зареєструвався та й пишу в бравзері + установив додаток на Андроїд. Ще є рішення
cloud9, який прикупив собі Амазон, декхто віддає йому перевагу, але мені сподобався мінімалізм codeanywhere, тому я вибрав його.
Локально я можу хіба побавитися в терміналі у віртуальній машині + плюс файлик з кодом у текстовому редакторі пограти.
Припускаю, що локальний ІДЕ надійніший, коли є перепади з інтернет-зв'язком? Чи ви просто зі звички ним користуєтеся?
⋮⋮⋮
No.
282
>>273бамп питанню
мені ж цікаво
⋮⋮⋮
No.
283
>>273>>282Якщо ти нічого серйознішого за хелловорд не пишеш, то будь ласка. Якщо тобі треба підняти сервер, клієнт, БД, на сервері і клієнт через спеціальні мавени/градли/нпми підтягується купа бібілотек + всіляки фреймворки, і все це потрібно дебажити, відслідковувати що може піти не так і тд, то браузер з андроїда не підійде.
⋮⋮⋮
No.
287
>>283Якщо метою твого поста було самоствердитися за рахунок новачка, приписавши йому наднизький рівень знань, то все правильно написав. Однак мені толку з твоєї відповіді?
Я так і не зрозумів, у чому різниця між хмарним середовищем сервер запускав, бібліотеки й фреймворки інсталював туди, наприклад і стаціонарною машиною.
Краще не відповідай. Сам поґуґлю.
⋮⋮⋮
No.
288
>>287Я і сам новачок, а мети самоствердитися в мене було, я просто пояснив, що розробка програмного забезпечення включає в себе доволі таки багато різних речей, які потребують ресурсів. В цілому хмарні технології це непогано, зараз є, наприклад, можливість запускати нові ігри на старих комп'ютерах з допомогою сервісів, які обчислення проводять у себе.
Варто розуміти, що якщо ти хочеш писати справжні програми, то краще писати в справжніх IDE, бо якусь Intellij Idea дуже легко зламати і користуватись, набуваючи досвіду роботи з хорошими інструментами, а на сайті тобі безкоштовно розвернутися не дадуть.
⋮⋮⋮
No.
289
>>31>трохи тупо для тих, хто використовує часто дві розкладки мовTy jix prosto pérémýkajéş qeréz sraku. Umýkaju rozkladký nemodaĺno natysnénńam LShift/RShift/RAlt, problem takyx ne maju.
>більшість сучасних редаґувачів включають vim-режимTo jak humova baba, skiĺký jix pérétyċaw --- uśudý qohoś ne výstaqaje.
>>65Ta naviŧ gugeĺ napolovynu kacapamý zasnovanyj.
>>74Je ż wbudovanyj vimtutor, şqo tobi şqe treba? Şqe qitşitý intérnetamý huĺajuŧ. Holowne, şqo treba opanuvatý, şqob péréstatý bojatýśa, şqo Vim poqne pýşqatý j wse psuvatý --- klaviş u (Undo).
>>288Monolitni IDE --- to mýnule stolitŧa. LSP FTW. Ty b ýşqe za myşký ahituvaw qy IQ-porty.
⋮⋮⋮
No.
291
>>290Smijśa, smijśa, skoro vin vbje velosýpedni ni z qym biĺşe ne sumisni pĺuhinqýký do IDE, jak xŕunikod vbyw zoopark koduvań.
⋮⋮⋮
No.
292
>>288>якусь Intellij Idea дуже легко зламати і користуватисьA jiji ne obovjazkovo j lamatý, ruşijemizký dajuŧ srakensorċ-proektam bézkoştownu licenziju. Toż zapýĺaj şqoś potribne, vykladý pid viĺnow licenzijew ta pýşy jim qolobytnu.
⋮⋮⋮
No.
293
O, fajno, na kropýwi Vim-navihacija praċuje bez addoniw.
⋮⋮⋮
No.
295
>>289>>291>>292>>293і навіть хочу прочитати - але кину оком і стає впадло парсити. тра буде запиляти скриптець для транслітерації в людську
⋮⋮⋮
No.
296
>>289>Monolitni IDE --- to mýnule stolitŧa.Коли якісь гугли/амазони/майкрософти(не говорю про звичайні галери) будуть пересаджувати співробітників на IDE "нового" століття, покличеш.
Поки що це лише новомодна нікому не потрібна штука
⋮⋮⋮
No.
297
>>293соромлюсь спитати, але що є вім навігація?
⋮⋮⋮
No.
298
>>297Harjaći kljaviśi vid ljaljky. Ale to smixovyna, bo spravźnja vim-navihacija – nakazy ćerez kljuć, napryklad «dvokrapku» (
:fav <perelik tvojix zirkovyx nytok>). I tut takoho, zvisno, nemaje.
⋮⋮⋮
No.
299
>>298можеш трішки детальніше про наявні гарячі клавіші (огидний переклад)? чи ланку на почитати?
⋮⋮⋮
No.
300
>>299Ćoho same, pro kljuć-kljaviś na Kropyvaći? Osj
Laśtunky ljaljky
Common
Hotkey
Edit
⋮⋮⋮
No.
302
>>296A şqo, na halerax prohramistam şqe j stek PZ navjazujuŧ, jak jakymś buxhaltéram?
⋮⋮⋮
No.
303
>>296Aĺzo, VS Code i vlasne LSP majkrosoft że i rozrobyw.
⋮⋮⋮
No.
304
>>298Jakyj stósunok CLI maje do Vima? Nu maje Vim komandnýj réżym, to j şqo?
⋮⋮⋮
No.
305
>>304Z velykymy moźlyvostjamy perexodu i takoho podibnoho. Kraśće pobaćyty te na Rediti. Takoś zabuv pro vydy reźymiv.
⋮⋮⋮
No.
307
>>288> Варто розуміти, що якщо ти хочеш писати справжні програми, то краще писати в справжніх IDE, бо якусь Intellij Idea дуже легко зламати і користуватись, набуваючи досвіду роботи з хорошими інструментами, а на сайті тобі безкоштовно розвернутися не дадуть.Ну так зразу б і сказав, що річ у браку сек'юрності. Це загалом звичний аргумент проти хмар.
⋮⋮⋮
No.
308
>>306Harnyj pryvid ne suvatýśa na halerý, zrozumilo.
⋮⋮⋮
No.
309
>>308>>302Лол, в будь якій компанії, будь то успішний стартап чи галера, обумовлюється стек технологій, загальний код стайл, середовища розробки та інші нюанси.
⋮⋮⋮
No.
311
>>307>річ у браку сек'юрностіДирки в IDE експлуатуються не гірше хмар, до того ж ефективна безпека будується враховуючи потенційного злочинця, а не "ми будемо локально кодити CMS не то кім чен ин нападе".
⋮⋮⋮
No.
312
>>311>>307Не в сек'юрності, а в тому, що обмежений ти лише ресурсами свого ПК(в той час як за хмари плати підписку в місяць) і маєш можливість все настроїти кастомно під себе, включно з кастомними розширеннями для ідеї. Купа хоткеїв, що зекономлять твій час :alt insert, ctrl w, ctrl y, ctrl alt t, ctrl shift f10 - ці та багато інших хоткеїв виключають з процесу непотрібно рутинну роботу і залишають більше часу для безпосередньо розробки. Також є можливість з самого IDE через контрл-клік подивитися утильні класи.
Все що треба, щоб насолоджуватися ідеєю - скачати її та ввести урл піратського сервера. Так просто отримати доступ до можливостей хмарної іде ти не зможеш. Може тобі і дадуть огризок у вигляді можливості запустити хеловорд, проте сумніваюсь що можна буде безкоштовно скомпілити нормальну програму, що містить чимало залежностей та ліб в собі, плюс платити доведеться не тільки за середовище, а і за ресурси, що витрачаються на компіляцію і тд.
Та і браузер як середовище безпосередньої розробки хуйня тому, що не потрібно тримати всі яйця в одній корзині. Хочу браузити інтернет - відкриваю веб-браузер. Хочу розробляти програмне забезпечення - відкриваю середовище розробки(кіп іт сімпл ступід).
Діксі.
⋮⋮⋮
No.
313
>>309Koho maje obxodýtý lokaĺnyj soft rozrobnýka, koly je, prýmirom, .editorconfig i awtomatyqnýj lintýnh u CI? Smérdyŧ jakojuś b'urokratijeju j managerstvom vid tvojix sliw.
⋮⋮⋮
No.
314
>>312>середовище розробки>кіп іт сімпл ступідKeknuw. Ty b şqe kontejnéry do KISS prýraxuvaw.
⋮⋮⋮
No.
315
>>313Стандартизація спрощує процес розробки і значно зменшує проблемні ситуації при командній роботі.
>>314А ще(о диво) код має бути розділений логічно, зрозумілим(іншим програмістам або навіть тобі через місяць після того як ти його написав) та простим для підтримки.
Якщо можна притримуватись простоти -> потрібно її притримуватись.
⋮⋮⋮
No.
316
>>315>і значно зменшує проблемні ситуації при командній роботіProblemni sýtuaciji zmenşujuŧ dosvid i soft-skily; jakşqo w komandi je kryvoruka mawpa, şqo wse lamaje i ne vyznaje ċoho — jij nijaka IDE ne dopomoże.
>Якщо можна притримуватись простоти -> потрібно її притримуватись.Nezrozumilo tiĺký, jakyj stosunok ohŕadni monstruozni IDE majuŧ do prostoty.
⋮⋮⋮
No.
317
>>313працюючи з .net, приміром, доволі тяжко відмовитись від студії.
загалом - так, де ти пиляєш свої рядочки нікого не обходить. але компанія може закуповувати ліцензії на певні іде, можуть бути написаними специфічні плагіни, тощо
⋮⋮⋮
No.
318
>>315> Стандартизація спрощує процес розробки і значно зменшує проблемні ситуації при командній роботі.Ти розказуєш про стандартизацію заради ліпшої кооперації дегенерату, який пише вирвиокою латинкою. Отямся, чуваче.
⋮⋮⋮
No.
333
>>318Koopәracija — ce pro wȿaki timspikи j ka
nban-doшkи, ale do qoho tut IDE?
⋮⋮⋮
No.
449
>>448буквально вчора вперше на це натрапив на /g 4chan’у.
> Що скажетескажу, що поки лишатимусь на neovim, причин перелазити на це не бачу
⋮⋮⋮
No.
451
>>448Скажу, що ви їбануті фетишисти таким користуватись в 2к18, навіть якщо робите це на віддаленому серваку. Не як щось погане.
⋮⋮⋮
No.
452
>>451> ви їбануті фетишисти таким користуватись в 2к18or are we?
Подивися виступи головних розробників різних мов (сішка, пайтон, цпп) — усі вони (чи більшість) використовують або вім або імакс.
⋮⋮⋮
No.
453
>>451ту кажеться шо вім доволі поширений.
пра можна було обрати кілька опцій і можливо вім пікали як Головний Редактор для комміт месседжа
⋮⋮⋮
No.
486
Geany - використовує той же рушій, що й Notepad++. Навіть за функціональністю трохи схожий.
А взагалі, <3 vim
⋮⋮⋮
No.
502
>>496>Notepadqq >qt5серйозно?
>>501>micro >go >для правки конфігіву busybox є vi, конфіги ніби не скаржаться
⋮⋮⋮
No.
505
>>504що незручного у busybox та vi?
⋮⋮⋮
No.
507
>>505Неінтуітивна система команд (без гугла і манів навідь не пукнути), відсутність підтримки миші, паршиві дефолтні налаштування які можуть відрізнятися на різних дистрибутивах (частіше за все, навідь примітивної підствітки синтаксису немає, тим часом в miсro є лінтинг по дефолту), ну і в цілому задротити vi-mode тільки для того щоб зі швидкістю світла правити конфіги – так собі затія як на мене, інша справа коли юзаєш його на постійній основі.
до чого ти busybox приплів я хз, vi є всюди
⋮⋮⋮
No.
508
>>507То як у тому micro зкопіювати великий об'єм тексту? Як замінити один текст на інший?
⋮⋮⋮
No.
509
>>508> То як у тому micro зкопіювати великий об'єм тексту?Так же як і в інших редакторах – Ctrl+C.
> Як замінити один текст на інший?Ctrl+E -> replace/replaceall
Нагадаю, на всякий випадок, що презентував редактор як заміну nano а не просунутий текстовий процесор, на цьому поприщі йому з vi не потаскатися.
А от що стосується UX – топ:
Хочеш таби – Ctrl+T
Хочеш файлове дерево – plugin install filetree; tree
Хочеш спліт вікон – hsplit/vsplit, ітд
Мінімалістичність (відносна), мнемонічні хоткеї, логічні назви команд та автокомпліт – тут vi в прольоті.
⋮⋮⋮
No.
511
>>509>Так же як і в інших редакторах – Ctrl+CГрафічних редакторах? Тому що у командному рядку ця комбінація відправляє SIGINT. А можна було просто зробити :<початковий рядок>,<кінцевий рядок>y (:1,9000y).
>МінімалістичністьСкільки бінарник важить? Не зміг ніде знайти.
>мнемонічні хоткеї, логічні назви командe - edit, y - yank, d - delete, p - paste, s - substitute, u - undo, w - write, q - quit
Це недостатньо мнемонічно та логічно? Багато софту використовує хоткеї та підхід vi: мультиплексори терміналу (screen, tmux), розширення для керування браузером з клавіатури (vimperator, pentadactyl, vimium, cvim etc), тож ці знання не будуть зайвими. Щоб зрозуміти vi/vim потрібно почати з ed
man ed
⋮⋮⋮
No.
523
>>507>(без гугла і манів навідь не пукнути)Бідолашний, як же ти "звичний" CUA-UX вивчав без ґуґла і манів? Понаучуються якомусь лайну, а потім скаржаться. Навіть у шкільній програмі кінця 00-х вивчення Windows ще починалося з DOS, зараз не знаю.
>інша справа коли юзаєш його на постійній основіНу так юзай, хто тобі заважа?
⋮⋮⋮
No.
525
>>511> Щоб зрозуміти vi/vim потрібно почати з ed man edЩе книг порадь по філософії vi і пару лекцій на ютюбі.
>>523Ну лінь мені вчити кілометрові cheat-sheet'и vi щоб раз в місяць поправити конфіг, а поки не доберешся хоча б до середини кривої навчання – біль. А наскільки доцільно використовувати архаїчний текстовий редактор із 80х для кодингу – це вже зовсім інше питання.
⋮⋮⋮
No.
527
>>511Розпакований 1.4.0 важить 10 мб, на роутер може й не влізти.
>>525>>526:set background=dark
Python старший за Vim, до речі.
