Данькевич Костянтин Федорович(11(24).12.1905—24.02.1984)
—композитор, піаніст, диригент, педагог, громадський діяч.
Народний артист срср (1954).
Державна премія України ім. Т. Шевченка (1978).
Лауреат 1-го Всеукраїнського конкурсу піаністів (Харків, 1930).
Державні нагороди срср.
Закінчив Одеську консерваторію (1929; кл. композиції В. Золотарьова, П. Молчанова, фортепіано—М. Рибицької).
Від 1929—викладач теоретичної дисциплін, від 1935—доцент Одеської консерваторії.
Під час 2-ї світової війни працював в Управлінні у справах мистецтв при РНК Грузинської рср та очолював Ансамбль пісні й танцю військ нквс Закавказзя у Тбілісі.
Від 1944—директор і завідувач кафедри композиції, від 1948—професор цієї ж кафедри Одеської, від 1953—Київської консерваторій.
Серед учнів—Б. Алексєєнко, Л. Дичко, І. Драго, К. Мясков.
Виступав як піаніст і диригент, займався музично—громадською діяльністю.
Від 1941—член, 1956–67—голова правління ску, 1948–67—член правління, від 1957—секретар ск срср.
Композиторська спадщина Данькевича є жанрово різноплановою, представлена операми, балетами, кантатами, ораторіями, симфоніями, симфонічними поемами, сюїтами, хоровими, камерно-вокальними й інструментальними композиціями тощо.
Провідними є музично-сценічні твори.
Його творчість познач. рисами епічності, монументалізму, фресковості, зв’язками з традиціями епічної опери XIXст., зверненням до української історичної тематики.
Водночас показовими для композиторського стилю Данькевича є щирість ліричного висловлення, досягнення глибокої художньої переконливості у створенні лірико-драматичних образів, багатий мелодизм пісенного характеру, тонке розуміння особливостей вокалу.
Найвагомішим оперним твором Данькевича є «Богдан Хмельницький» (лібрето В. Василевської та О. Корнійчука, 1950, 1953), присвячено національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького.
Лірико-драматичні музичні образи домінують в опері «Назар Стодоля» (лібрето Р. Предславича за Т. Шевченком, 1959), балеті «Лілея» (лібрето В. Чаговця за Т. Шевченком, 1940).
Ораторіям, кантатам, поемам Данькевича властиві насамперед монументально-епічні, панегіричні риси, разом з тим у них простежується опора на історичні пісні, думи, народну ліричну пісенність.
В основу 1-ї (1937) та 2-ї (1945) симфонії покладено тематизм пісенного плану, однак цим творам притаманні ознаки лірико-драматичного симфонізму.
Данькевичу належить низка камерно-інструментальних ансамблів, хорів, романсів, пісень, обробок народних пісень, музика до кінофільмів і драматичних вистав.
У деяких його композиціях мають місце типові для українського мистецтва радянського часу впливи естетики соцреалізму.
Твори Данькевича (передусім «Богдан Хмельницький», «Лілея») поставлено в театрах Києва, Одеси, Харкова, Львова, Тбілісі, Саратова, Свердловська (нині єкатеринбург, обидва—рф), показано Київським оперним театром на гастролях у москві.
Частину з них (зокрема «Богдан Хмельницький», «Назар Стодоля», сюїта з балету «Лілея», симфонічна поема «Тарас Шевченко» тощо) записано на платівки у виконанні видатних вітчизняних музикантів (диригенти—В. Пірадов, К. Симеонов, співаки—М. Гришко, Б. Гмиря, Л. Руденко, М. Роменський та ін.).
На основі балету «Лілея» 1958 знято перший укр. фільм-балет (режисери та автори сценарію В. Вронський і В. Лапокниш, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка).
Ім’я Данькевича присвоєно Одеському музичному училищу.
У Києві на будинку, де мешкав композитор (вул. Пушкінська, № 21), відкрито меморіальну дошку.
Основні твори:
• опера «Трагедійна ніч» (лібрето В. Івановича і Данькевич за О. Безименським, 1934),
• оперета «Золоті ключі» (лібрето Я. Зіскінда й Г. Колтунова, 1943),
• ораторія «Жовтень» (1958, слова сучасних українських поетів),
• кантата «Зоря комунізму над нами зійшла.
• Дума про Україну» (1961, слова Данькевича);
• для симфонії оркестру—урочиста увертюра, урочистий марш (обидва—1928),
• поеми «Отелло» (1937), «Тарас Шевченко»,
• сюїти «No pasaran» (обидві—1938),
• «Богдан Хмельницький», «Лілея» (обидві—1940);
• камерно-інструментальні ансамблі–струнний квартет (1928),
• тріо для скрипки, віолончелі й фортепіано,
• «Пісня і танець» для скрипки та фортепіано (обидва—1930);
• твори для фортепіано, для хору із супроводом та без супроводу;
• романси на слова Т. Шевченка, С. Руданського, І. Франка, М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, О. • Пушкіна, М. Алігер;
• обробки українських і рос. народних пісень;
• музика до театральної вистав О. Корнійчука, О. Пушкіна, В. Шекспіра, к/ф «Народжені бурею» (1957, режисерів Я. Базелян та А. Войтецький, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка).
https://esu.com.ua/article-23615"ЛІЛЕЯ" Костянтин Данькевич/ "LILEA" Konstiantyn Dankevych
