>>12692Про відчуття яскравої миті життя, сповненої невловних очікувань та мрій, які пробуджує стрімке бажання з'єднатись, охопити, розчинитись і врешті решт отримати прощення від самого себе, а можливо навіть віднайти новий шлях до повноцінної свободи та міцнопотужних звершень, без зайвих вагань, ніби ти режисер власного фільму.
>>12693"Це ніби серце б'ється в ритм
Твоїх улюблених страхів.
І теплий вітер лине з вікон,
У небі видно зграю хмар-флотилій..."
>>12694Це схоже на роздуми про самотність, коли неспішно йдеш нічними вулицями та роздивляєшся поодинокі освітлені місця навкруж, згадуєш банальні моменти власного досвіду, трохи жалкуєш, водночас пишаєшся чимось потайки, і тобі легко та радісно, бо твоя свідомість відчуває комфорт в цих умовах, і ще так багато всього попереду, так само і в інших існують свої класні речі, можливо не слід недооцінювати деяких знайомих, адже коли існує ця приємна мить, якою хочеться поділитись, зізнатись, послухати.
>>12695Так, можна себе налаштувати і зробити те, що раніше здавалось неможливим.
Так, слід бути пильними та розуміти з якими небезпеками ми маємо справу.
В кожній небезпеці є також можливість для позитивних змін, тому треба продовжувати та прагнути більшого.
Навіть якщо тобі погано, це важливо пережити та перебороти, знайти важливу ідею та зібрати всі свої нерви у вольовий імпульс, подбати про себе та інших, бо є заради чого, бо це є виклик та пригода, жорстока, але неймовірно цікава реальність.
>>12696З кожним свіжим пробудженням залишається змінений, ніби сповільнений та притишений, спогад про минулі події.
Від одного спогаду до іншого, здається, відстань не менша, аніж від одного космічного тіла до іншого.
Так само і люди, знаходяться в спільному просторі, займаються певними справами...
Проте, якщо уявити масштаби Всесвіту, усі наші проблеми, усі стосунки та досягнення, все здається таким крихітним та коротким, майже милим, на тлі безодні космосу...
Інколи виникає сумнів: чи одного дня ми не опинимось в якомусь новому фантастичному світі?
Адже багато дивних, здавалось би, речей з вигаданих історій реалізувались у науково-технічні відкриття, і цей факт сповнює надіями.
>>12697Класичний твір, ніби вчора написаний, це мудре послання поколінням майбутнього, про наслідки минулого зла, про цінність свободи та правди, про вибір вчиняти справедливо, про добрі та героїчні вчинки, що рятують в лиху годину, стають джерелами натхнення й впевненості.