⋮⋮⋮
No.
2407
>>2403>>2405Андрій, поставивши чарки та пляшку на тумбу, підійшов до хлопчика та із завдоволенням ляснув його по оголеним сідницям. Вид Гені лише у верхній частині одежі, на каблуках та із макіяжем збуджував юриста. Він відчував що зараз відчайдушно та без усіякого сорому виїбе цього хлопчика. А потім спочине та виїбе ще раз.Шльондра.
Промовив юрист із завдоволенням.Гарнесенька, сором'язлива, напівоголена шльондра. Так?
⋮⋮⋮
No.
2409
>>2407*Гені смикнувся коли Андрій ляснув його знову.
Знов опустивши очі униз, хлопчик продовжив смикати вухами.*
Т-так.
Він поблимкав очими, непомічаючи що у захисному жесті обіймає сам себе руками.Шл-льонд-дра.
⋮⋮⋮
No.
2410
>>2409Помітивши жест Гені, Андрій підійшов з заду хлопчика та обійняв його поверх рук хлопчика зі спини. Цей жест беззахістності остаточно збудив Андрія. Потім він нахилився до вуха Гені та зашепотів.А знаєшь що зараз зроблю із тобою, шльондрочка?
Погладивши власною щокою хлопчика по волоссю, юрист продовжив.Зараз поставлю тебе навколішки, дістану свій хуй та почну пихати тобі його у твій гарнесенький ротик. Я буду його тобі пхати та пхати, пхати та пхати, аж поки не почну із завдоволенням кінчати тобі у цей солоденький ротик. І коли я скінчу та накінчаю стільки, що воно почне ллитися з твоїх губок, ти візмешь и проковтнешь це усе як гарна та слухняна шльондрочка.
⋮⋮⋮
No.
2414
>>2410*Гені сжався у обіймах Андрія. Не знаючи куди з них подітися, він лише зміг остаточо почервоніти. Склавши вуха, хлопчик промовив.
Т-так.
Помовчавши, Гені добавив.Зроз-зум-мів.
>>2412Добре що ти це сказав. Бо сам забув.Якщо Андрій забажає ще скористатися дупцею, довидеться кликати Яна.
⋮⋮⋮
No.
2416
>>2414От та й добре.
Андрій потрепав за волосся хлопчика.Тоді роздягайся, але залиши собі туфлі. Усе інше знімай.
Підійшовши до ліжка, Андрій зняв піджака та кинувши його на іншу частину ліжка, зпустив шатина та білизну. Власне взуття він ще раніше зняв ного об ногу та залишив десь на кілимі кімнати. Сівши на край, він також стяг шкарпетки. Вказавши на власний вже давно стоячий хуй, Андрій промовив.А потім на коліна та починй користуватися своїм ртом.
⋮⋮⋮
No.
2418
>>2416*Гені смикнувся від цих слів наче йому дали ляпаса по обличчу.
Нікажучи нічого він розстібнув верхню частину вбрання бармена та знявши його поклав на ближчий стілець.*
Залишившись у одніх туфлях, Гені ледь не впавши підійшов до Андрія і обережно став перед ним навколишки. Дивлючись на вже готовий член клієнта, хлопчик поклав долоні на стегна юриста та заплюшивши очі обняв його пеніс губами.Майже одразу після цього він почав рухати головою догори та у низ, не випускаючи член зі свого рота.
⋮⋮⋮
No.
2421
>>2420Від того, як хлопчик почав крутитися, Андрій ще швидше наблизився до оргазму.Да не вештайся ті, хвойда вухата.
Відкинувшись на ліжко, Андрій схопив хлопчика за волосся між вухами та силомиць потяг до себе і у низ щоб глибше встромити йому у рота хуй.Відчуваючи, як він кончає Гені у губи, юрист сам почав трохи крутитися на ліжку то в один, то в інший бік, при цьому повертаючи і голову Гені.Отак, отак. Отак, отак.
Раз за разом повторював він під час цього.
⋮⋮⋮
No.
2425
>>2424Спостерігаючи цю картину, Андрій навіть замилувався.Яка гарна старанна ковталка.
На його обличчя лягла посмісшка.О, звісно. Ковталка. Буду звати тебе тепер Ковталка.
Юрист засміявся від свого же жарту.А теперь, Ковталка, скажи "Я добра, старанна слухняна ковталка".
Це останній пост. Вже спати піду. Надобраніч, Гені.
⋮⋮⋮
No.
2443
Андрій, Ян ви є?
⋮⋮⋮
No.
2444
Хоча Ян казав що зайнятий.
Тоді Андрій, як там в тебе із родичами?
⋮⋮⋮
No.
2449
>>2448Андрій узяв Гені за підборіддя та став уважно розглядати рот хлопчика.Так-так. Ти вправно робишь власні обов'язки.
Відпустивши шльондру, юрист показав на пляшку, котру приніс із собою. Неси сюди. Бажаю змочити горлянку. Та бери два келихи із собою.
⋮⋮⋮
No.
2456
>>2455Гені сором'язливо підвівся з ліжка и ставши до Андрія боком, вказав на свої сідниці.П-проб-ка. Щ-що встан-новл-лю Ян-н. К-кожн-ного веч-чор-ра.
Посіпавши вухами, він повернув голову від юристи щоб не дивитися на нього, та знов вказав на сідниці.Т-тут. Пром-між н-них.
⋮⋮⋮
No.
2458
>>2457Н-ні. Н-не треб-ба.
Гені постояв та вказав на двері ванної.Я мо-жу вит-тягт-ти її с-сам. Якщ-що в-ви дозвол-лит-те.
⋮⋮⋮
No.
2463
Що гірше: поїхавший даун з 228/666 Вільною Інгерманладнією чи тред цих довбойобів-рольовиків?
⋮⋮⋮
No.
2464
>>2463Тр-ред довб-бойоб-бів-рол-левік-ків.
⋮⋮⋮
No.
2468
>>2467Схопивши хлопчика за руку, Андрій підтягнув його до себе на ліжко.От і добре. Мені недовподоби пити наодиночці. Тому склади мені компанію.
Юрист вказав на другий келих.Доречі, ти не можешь мені розповісти ким насправді є твій друг Ян? Він одночасно і схожий, і не схожий на ще одну шльондру. Мене цікавить хто він такий тут наспавді.
Ян, а тебе сьогодні теж не будет?
⋮⋮⋮
No.
2469
>>2468Гені узяв другу чарку, та налив із пляшки трохи собі. Він був невпевренний що насправді він може, а що неможе казати про Яна. Тому він почав поянювати загальними фразами.Ян-н м-мій кір-ревн-ник. І я йог-го слух-хаюс-сь завжд-ди, кол-ли нем-маєп пан-ні господ-драк-ки ч-чи її д-дньк-кі.
Потім хлопчик згадав, що якось казав йому відьмак, коли Гені запитав чи носе він також таку же пробку, як встановлює Гені.Ян-н вілн-ний т-та с-сам обер-рає щ-що йом-му роб-бит-ти.
⋮⋮⋮
No.
2470
>>2469Тобто його неможно купти?
Обхопивши Гені, Андрій розгорнув його до себе спиною та поки що просто обійняв. Водячи руками по кожі хлопчика, юрист почав сам собі посміхатися.Жаль. Але вже почав здогадоватися за його поведінкою, що він відрізняється від тебе. Ти же сам не можешь відмовляти, так, Ковталко?
⋮⋮⋮
No.
2472
>>2471Який гарний слухняний хлопчик.
Андрій пгродовжав гладити Гені долонями.Розмістившись боком на огромному ліжку, він прижимав хлопчика до себе, але поки що не відчував бажання виїбати його другий раз. Можливість гратися із Гені, відтягуючи чи наближаючи за своїм бажанням цей момент було також цікаво та приємно.А ти би бажав відмовити мені?
⋮⋮⋮
No.
2529
БЕЗНОГNM
⋮⋮⋮
No.
2530
Ян, ти мабуть вирішив що я покинув тебе без попередження?
В мене три вечори не було інету, через який можно було на кропивач зайти.
Зара буду розгрібати що до чого поки мене не було.
