>>14812>The Drifting ClassroomУх базюк, мало кого і де зустрічав, щоб вони навіть знали що це.
Але навіть попри всю шикарність і якість The Drifting Classroom він страшно застарів зараз, і читається більше не як горор, а музей страхів минулого, що в цілому не втрачає своєї художньої вартості. І Kazuo Umezu зараз вже майже 100 років, якщо не помиляюсь, адже не пам'ятаю, щоб десь щось писали про його смерть, дуже хочеться якось добратись до його останньої роботи Fourteen 1990го.
>>14811А по сабжу — то скажу тільки одне: якщо не почнеш розглядати автора як і його роботи не як 'залізний горор'(як його власне помилково рекламують), а як щось особистісне, оригінальне та авторське, то вочевидь хуй що викупиш і знайдеш в тих роботах. І це чисто з власного досвіду, адже колись прочитавши Tomie, Uzumaki, Mimi's Tales of Terror і ще декілька іконічних робіт, я так само не зміг зрозуміти, а де власне вся приписана йому горор-геніальність. Але потім я сів і прочитав ще його Junji Ito's Cat Diary: Yon & Mu, Youkai Kyoushitsu, No Longer Human(той самий Осаму Дадзайя також читав), The Liminal Zone, Souichi no Tanoshii Nikki й зрозумів, що його роботи це не більше ніж роботи звичайного іншого манґаки, такого як Shinobu Kaitani, чи то Okabe Uru, чи то Matsumoto Jiro(чисто одних з улюблених перелічив). В сенсі що це просто звичайна японська поезія в зображеннях й вона ніколи не мала на меті підкорення твого невразливого західного сердечка, маленький ти невдячний уйобок.
Коротше так, його просто невірно рекламують на заході, в Японії ж він просто собі звичайний сім'янин, що пише й підтримує авторські роботи.
А ось Uzumaki легко залишається в моєму сердечку вже довго після повторного прочитання. Ніяк не дочекаюсь тієї адаптації від Adult Swim, яку обіцяють вже з 2018го здається.
