>>45140Це явище пов'язано зі схильністю людей до авторитарного мислення та зі споживацтвом.
Посилання до авторитетів здійснюється зокрема через виховання конформізму як способу досягнення мети та потреба у захисті своїх інтересів у особі лідера соціальної групи. Це також торкається питання особистих прав та відповідальності. Морально-етичний аспект складно оцінювати, бо кожен випадок унікальний, а тенденції мають мінливий характер.
Рівень авторитетності особи залежить від репутації.
А що означає репутація в нинішніх умовах?
Формальну оцінку діяльності?
Рівень професіоналізму?
Сферу впливу?
Вибудовується така послідовність: Вподобання формують очікування, потім відбуваються вчинки, після них йде критика та, відповідно до висновку, може відбуватись нагородження-заохочення-сприяння або покарання-осуд-протистояння.
Як відомо, "безкарність породжує беззаконня", а ігнорування доброчесності призводить до демотивації та розчарування. В цьому впливі і полягає морально-етичний аспект.
У книзі "Інше королівство: Розвінчання культури споживацтва" (
An Other Kingdom: Departing the Consumer Culture), уявлення страху смерті викликає споживацьку залежність, втрата якої може бути достатньо тривожною. При чому самого задоволення потреб може зовсім не наступати.
"Горе виникає у нас через неможливість досконалості та безсмертя. Споживча ідеологія вільного ринку закликає нас до безмежних можливостей. Це обіцяє досконалість (ви завжди можете покращити свою долю в житті) і безсмертя (є відповідь на старіння). Це його ціннісна пропозиція. Виростайте або вмріть. Споживайте або будьте нещасними. Ринок—це двигун для заперечення замість того, щоб сумувати."
“Grief occurs to us because of the impossibility of perfection and immortality. The free market consumer ideology calls us to infinite possibility. It promises perfection (you can always improve your lot in life) and immortality (there is an answer to aging). This is its value proposition. Grow or die. Consume or be unhappy. The market is an engine for denial instead of grieving.”
